Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змовляти

Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл. 1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. К. Іов. 26. Змов мені одно словечко. Г. Барв. 72. 2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Г. Барв. 475. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. Лебед. у. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали. Маркев. 87. 3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє. КС. 1893. VII. 76.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЯТИ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЯТИ"
Виплигнути, -гну, -неш, гл. Выпрыгнуть.
Нарю́мсатися, -саюся, -єшся, гл. Наплакаться, нахныкаться.
Нахлестатися, -щуся, -щешся, гл. = нахлеськатися. Нахлещусь борщу. О. 1862. II. 39.
Нехіть, -хоти, ж. Нежеланіе, неохота. Він з нехіттю це робить.
Поналаштовувати, -вую, -єш, гл. Приготовить, снарядить (во множествѣ).
Сп'юшок, -шка, м. пт. = дрімух. Вх. Пч. ІІ. 9.
Угодовувати, -вую, -єш, сов. в. угодува́ти, -ду́ю, -єш, гл. Выкармливать, вскормить, откармливать, откормить. Мати сина породила, породивши, вгодувала: вгодувавши, коня купила; коня купивши, до війська дала. Н. п. Уже вгодували, уже й.... хотіли різать. Рудч. Ск. І. 71.
Халаштан, -на, м. Скопецъ, кастрать. Канев. у.
Хибаль нар. = хиба, нар. Вх. Лем. 478.
Шайтур, -ра, м. Полѣнныя дрова. Вх. Зн. 81.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОВЛЯТИ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.