Блювачка, -ки, ж. = блювання.
Висліджування, -ня ср. Выслѣживаніе.
Єрусали́мський, -а, -е. Іерусали́мскій. Всі святії київські, печерські, почаєвські, єрусалимські.
Караван, -ну, м.
1) Большая повозка, фургонъ.
2) Траурныя дроги.
3) Винокуренный заводъ. Збудував караван і жене таку горілку, що люде зо всіх слобід ідуть до його купувати.
4) Караванъ. За для його звертають каравани, ідуть степом і марне погибають.
5) Толпа людей, ищущихъ работы.
6) Отдѣлъ конскаго табуна изъ одного жеребца и нѣсколькихъ кобылъ.
7) Нѣсколько рѣчныхъ судовъ, идущихъ въ товариществѣ.
Молодни́к, -ку, м. 1) Молодой садъ, лѣсъ. Вирубай старий садок та насади молоднику, то й матимеш користь. 2) Молодой скотъ, птицы.
Надби́ти, -ся. Cм. надбивати, -ся.
Окріп, -ро́пу, м.
1) Кипятокъ. Вареники, мученики, в окропі кипіли, велику муку терпіли.
2) Раст. Укропъ.
Поколошкати, -каю, -єш, гл. 1) Всклокочить, взъерошить (волосы). О градѣ: побить, свалить стебли растеній. Гряд поколошкав трошки хліб. 2) Встревожить, испугать. Та не гомони, дядьку: ут рибу поколошкав. Москаль убіг у хату, з печі її стяг, дітей поколошкав.
Таркотати, -кочу́, -чеш, гл. = сокотати 1. Курка не торкоче.
Шубонька, -ки, ж. Ум. отъ шуба.
