Будніти, -ню́, -ни́ш, гл. = дудніти. Будить вози дудніти, підківочки звеніти. Слухає — хтось дуднить. А то злодії ішли. (Не ошибка ли вм. дудніти?)
Козаччина, -ни, ж. Казатчина. Хто не пізнав би тут потомків старого Запорожжя, старої козаччини, одягнутої в мундири.
Коток, -тка, м. 1) Ум. отъ кіт. Сама баба злизала і на котка сказала. Ой ну люлі, кітку, украв в баби квітку. 2) Колыбельная пѣсня. Над колискою котка виспівувати. . Сяду прясти, повкладавши діток та поприсипавши котками. 3) Катокъ. 4) Деревянный цилиндръ, подкладываемый подъ ухватъ, чтобы легче было вынимать изъ печи горшки. 5) = котючка. 6) мн. котки. Раст. Trifolium arvense L. Ум. коточок. Ой був собі коточок, украв собі клубочок. Колише в запічку маленького внучка, виспівуючи коточка.
Лохина, -ни, ж. Раст. Vaccinium uliginosum.
Неродючий, -а, -е. Безплодный, не родящій. Тепер поля неродючії.
Одностайно нар. Единодушно. Слави-рицарства козацькому війську доставати, за віру християнську одностайно стати. Дума. Одностайно бийтесь.
Повиходити, -димо, -дите, гл. Выйти (о многихъ). Чорти повиходили всі з пекла. Повиходили на улицю як голубів парка. Повиходили тоді відьми з хати.
Розшкепити, -плю, -пиш, гл. Расколоть, разщепить.
Свят, -а, -е. *) Для этого слова и его производныхъ принято въ литературѣ правописаніе безъ апострофа, — такъ и выговариваетъ эти слона украинская интеллигенція; но народное произношеніе отличается отъ этого выговора. Народъ выговариваетъ и святий, и сьватий, и светий, и сятий. Вопросъ этотъ не изслѣдованъ въ достаточной мѣрѣ, собраны лишь нѣкоторые матеріалы къ нему (Cм., напр.: Житецкій, Очеркъ звук. ист. млр. нар Мы удерживаемъ здѣсь правописаніе безъ апострофа, не считая въ то-же время этотъ вопросъ окончательно рѣшеннымъ. 1) = святий. Як дух свят. 2) — день. Праздничный день. Покупляв їй да Яковко про свят-день сережки. 3) — вечір. Канунъ Рождества.
Худніти, -нію, -єш, гл. = худнути. Після дороги воли похудніли.
