Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зміїха

Зміїха, -хи, ж. Сказочное существо: змѣй-самка, жена змѣя, драконъ женскаго рода. У тій хатці та жила зміїха з трьома головами, тому змієві.... мати. Мнж. 29.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЇХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІЇХА"
Догля́нути Cм. Доглядати.
Заворі́ття, -тя, с. Мѣсто за воротами.
За́спів, -ву, м. Запѣвъ, прелюдія. К. Дз. 5.
Надсо́хнути Cм. надсихати.
Обнюхувати, -хую, -єш, сов. в. обнюхати, -хаю, -єш, гл. Обнюхивать, обнюхать.  
Свіжий, -а, -е. Свѣжій. Оттака ловись, хоч дрібна, але свіжа. Ном. № 7857., Ум. свіженький, свіжесенький.
Старчовод, -да, м. = поводирь (у старця). Конст. у.
Тихіський, -а, -е. = тихісінький. Вх. Лем. 473.
Трівати, -ва́ю, -єш, гл. = тривати.
Угнавий, -а, -е. = вугноватий. Вх. Зн. 73.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІЇХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.