Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змовлятися

Змовлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. змо́витися, -влюся, -вишся, гл. Уговариваться, уговориться, условливаться, условиться. Кв. Драм. 310. Змовлялись, завтра як до бою достанеться їм приступить. Котл. Ен. V. 44. Почали ми змовлятись, як двері відчинити Катрі і як їй вийти. МВ. ІІ. 103. Так змовлялися три товариші. Чуб. III. 411. 2) Сговариваться, сговориться (свадебн, обрядъ). У суботу змовлялись, а в неділю вінчались. Чуб. V. 201.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 167.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЯТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМОВЛЯТИСЯ"
Брикуха, -хи, ж. 1) Шалунья, рѣзвушка. Левч. 178. 2) Своенравная.
Гамів, -мови, ж. = гальмо. Желех.
Ганок, -нка и пр = ґанок и пр.
Давня́шній, -я, -є. = Давнішній. Давняшня знакома. Рудч. Ск. II. 158.
Нагле́діти Cм. наглядати.
Нелюдяний, -а, -е. 1) Нечеловѣческій, безчеловѣчный; злой, недобрый. Бодай той непрощений був, хто видумав таку нелюдяну науку. Св. Л. 62. Який він добрий був для вас, а ви для його сиріт такі нелюдяні. Св. Л. 127. 2) Необходительный, непривѣтливый.
Повкручувати, -чую, -єш, гл. Ввинтить (во множествѣ).
Полошкати, -каю, -єш, гл. Вспугивать.
Уласкавлюватися, -влююся, -єшся, сов. в. уласкавитися, -влюся, -вишся, гл. Умилостивляться, умилостивиться. Не журись! Може ще батько власкавиться — він же тебе жалує. МВ. ІІ. 112.
Читання, -ня, с. 1) Чтеніе. Грин. І. 289. Яке співання, таке й читання. Ном. № 8015. 2) Считаніе. У нас пінязьки без читаня — безъ счету. Вх. Лем. 483.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМОВЛЯТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.