Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змилосердитися

Змилосердитися, -джуся, -дишся, гл. Умилосердиться. Котл. Ен. V. 36. Поки прут знайшов та й одсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581. Крий, Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився. Греб. 380. Ісус же, змилосердившись, простяг руку. Єв. Мр. І. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ"
Бандури, -дур, ж. мн. Внутренности, преимущ. животнаго. Мнж. 36. Знайшов там десь задріпане теля, облупив його, бандури випустив. Мнж. 13. Гляди, щоб він не випустив тобі бандур. Черном.
Гуп! меж. для выраженіи глухого звука отъ паденія и удара, глухого топота. Як стане молотити, то все ціпом гуп, гуп! Рудч. Ск. І. 56. Гуп його кулаком у спину!
Загорти́на, -ни, ж. Верхнее женское платье. Желех.
Звеселі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Повеселѣть. Шевч. 410. А як коли то було звеселіємо не знать чого. МВ. (О. 1862. III. 35).
Кувік, -ка, м. Сова. Кувіки кувічат г ночі. Вх. Уг. 248.
Мжа, мжі, ж. Мелкій частый дождь.
Покоржавіти, -вію, -єш, гл. Сдѣлаться корявымъ.  
Прищибати, -ба́ю, -єш, гл. Сгонять. Попід бескід зелененький вівці прищибаю. Гол. IV. 489.
Совершити, -шу́, -ши́ш, гл. Выводить верхъ, заканчивать (напр. стогъ). Розчали класти стіжок, та ще не совершили. Волч. у.
Спозаколишній, -я, -є. Очень давно бывшій, съ очень давняго времени.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.