Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змилосердитися

Змилосердитися, -джуся, -дишся, гл. Умилосердиться. Котл. Ен. V. 36. Поки прут знайшов та й одсердився, та на свою миленькую змилосердився. Чуб. V. 581. Крий, Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився. Греб. 380. Ісус же, змилосердившись, простяг руку. Єв. Мр. І. 41.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ"
Ар'я́н, -на, м. Кислое козье молоко. Кубан. О. 1862. Кух. V. 36.
Обхудний, -а, -е. Довольно худой, довольно тощій. Обхудні воли. Вх. Лем. 441.
Оскалятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. оскалитися, -люся, -лишся, гл. 1) Оскаливаться, оскалиться. 2) Смѣяться, засмѣяться. Сказано дитина: як болить, то й плаче; скоро одпустило, вже й оскаляється. Канев. у.
Піщуга, -ги, ж. Песокъ, глубокій песокъ. Хвіст... в грязюці таки або в піщузі. Сим. 211. Там така піщуга, що й не виїдеш. Черк. у.
Попогребти, -бу, -беш, гл. Погресть много. Душі гірко стане, як попогребеш, женучи так швидко човна.
Прачкарня, -ні, ж. Прачешная. Васильк. у. (Рк. Левиц.). Кіев.
Роспитати, -ся. Cм. роспитувати, -ся.
Самоправець, -вця, м. Своенравный человѣкъ? Молодий баштанник був собі чоловік веселий та гордий, та щасливий, та немилостивий — себелюбець і самоправець. МВ. ІІІ. 103.
Сидячий, -а, -е. Сидящій, сидячій. Побачили молодця сидячого. Єв. Мр. XVI. 5.
Скруг, -га, м. на скрузі. На ущербѣ луны. Йому на скрузі голова болить. Канев. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИЛОСЕРДИТИСЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.