Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змилка

Змилка, -ки, ж. Ошибка. Угор.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 165.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМИЛКА"
Австра́лія, -лії, ж. Австралія. Желех.
Біганина, -ни, ж. Бѣготня, суматоха. Левиц. І. 318. Наробив справник біганини. Камен. у.
Гоня́йло, -ла, м. Названіе одного изъ играющихъ въ игрѣ плаз. Ив. 19.
Коритча, -чати, с. 1) Маленькое корыто. Ном. № 13964. 2) = коритко. Лебед. у. ( Залюбовск.).
Лю́за, -зи, ж. Большая барка на Днѣпрѣ, аршинъ до 30 длины, везущая преимущественно мелкій лѣсъ. Екатер. у. Слов. Д. Эварн.
Обночувати, -чую, -єш, гл. Переночевать. Рідні — крий Божа Мати, та ні в кого обночувати. Ном. № 9338.
Пащека, -ки, ж. 1) = паща. Мовчи лиш, а то кулаком так твою пащеку й заткну. Канев. у. 2) мн. Лицевыя скулы. Конст. у.
Повиплоджуватися, -джуємося, -єтеся, гл. Виплодиться, вивестися (о многихъ).
Пожива, -ви, ж. 1) Пища. Хиба се ти даєш поживу леву і левенят годуєш у пустині? К. Іов. 87. 2) Пожива. Літ з десять був у нас суддею Глива... Да, знаєш, захотів на лакомий кусок, в Полтаву перейшов: там, кажуть, є пожива. Греб. 385.
Фурконіти, -ню, -ниш, гл. = фурчати. Шух. І. 23.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМИЛКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.