Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

змітка

Змітка, -ки, ж. Кобыла, у которой постоянно бываютъ выкидыши.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 166.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІТКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗМІТКА"
Вощаний, -а, -е. Желтый, рыжій, по цвѣту подобный воску. О. 1862. V. Кух. 37.
Жеря́вий, -а, -е. Горящій, палящій, пламенный. Угор.
Зашпунтува́тися, -ту́юся, -єшся, гл. Закупориться, крѣпко запереться. В замку Корсунськім зашпунтувались.
Зскакувати, -кую, -єш, сов. в. вскочити, -чу, -чиш, гл. 1) Соскакивать, соскочить. Жінка... так з печі і зскочила. Ном. № 4007. Сотничиха зскакує з ліжка. Стор. II. 241. 2) Вскакивать, вскочить. Зскочив на драбину.
Леда́ка, -ки, м. 1) Лѣнтяй. 2) Негодникъ, безпутникъ. Желех.
Нечистість, -тости, ж. = нечистота. Желех.
Понасушувати, -шую, -єш, гл. Насушить (во множествѣ). Я собі понасушувала і вишень, і груш, і яблук, — буде на всю зіму. Харьк. у.
Посвідчити, -чу, -чиш, гл. Засвидѣтельствовать.
Тровити, -влю́, -виш, гл. 1) Истратить на корню, выпасти. Ще хоч би не травив був торік сіна, — було б чим обернуться. Кобел. у. 2) Варить (о желудкѣ). Угор. 3) = цькува́ти. Вх. Зн. 71.  
Хвоїти, хвою, -їш, гл. Бить дозою. Як почне її хвоїть, примовляючи: було не савити, не варварити. Ном. № 4007.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗМІТКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.