Віддячити, -чу, -чиш, гл. 1) Отблагодарить. 2) Отомстить, отплатить. Віддячим діявольским синам, гукали громадяче, віддячим!
Їдло, -ла, с. Пища, ѣда. А Прокіп наче ніч темна ходить, і вже тоді ні до їдла, ні до питва, ні до розмови.
Лицюва́ння, -ня, с. Перелицовываніе.
Му́жний, -а, -е. = мужній 3 и 4.
Свінути, -ну, -неш, гл. Разсвѣсть. Світ свінув, а ти ще й не вставав. як світ йому свінув — сразу ему все ясно стадо. Як гав, так гав, поки свінуло на дворі.
Судець, -дця, м. Судья. Стали судці судити. Бог дасть судця, а чорт розсуди я.
Сяйнути, -ну, -неш, гл. Однок. отъ сяти. Сяєвом сяйнула. Блискавка по всьому небу сяйнула.
Трафлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. трафитися, -флюся, -фишся, гл. = траплятися, трапитися. От знай, дівчя, як сказати, як ся трафит постояти.
Утонути, -ну, -неш, гл. = утопнути. Плив, плив, та на березі й утонув. Правда і в морі не втоне.
Ухилити ся.. Cм. ухиляти, -ся.