Базарувати, -ру́ю, -єш, гл. = базарювати.

Вартовничий, -чого, м. = вартівник. Желех.

Лиза́ти, -жу́, -жеш, [p]одн. в.[/p] лизну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Лизать, лизнуть. Собаки лизали рани його. Єв. Л. XVI. 21. Дано тобі кісточку: хоч лижи, хоч на далі бережи. Ном. № 12146. лизати губи (собі). Облизываться въ предвкушеніи чего-либо пріятнаго или въ желаніи его получить. Стриба Рябко, вертить хвостом, неначе помелом, і знай дурненький скалить зуби та лиже губи: «Уже ж бач», дума він... «Мабуть сам пан звелів оддать Рябку печене і що зосталося варене». Г.-Арт. Въ переносномъ смыслѣ — хотѣть чего-либо пріятнаго, но еще не имѣть возможности получить. У Макаровскаго описывается на свадьбѣ красивый парубокъ, лихой танцоръ, всѣхъ удивившій своей ловкостью: «Що за удаль, що за сила!» парубки казали, і дівчата тишкувались і губки лизали. Мкр. Н. 30. лизати губи до ко́го. За кѣмъ ухаживать, зариться на кого. Лизав до молодої губки, буркотав як голуб до голубки. К. МБ. X. 3. лиза́ти гу́би (кому́). Надоѣдать съ поцѣлуями. Не тоді мені лижи губи, як солодкі, тоді мені лижи, як гіркі. Ном. № 2315. лиза́ти халя́ву, чо́боти (кому́). Пресмыкаться предъ кѣмъ, унижаться. У Ірода таки самого і у порогу й за порогом стояли ликтори. А царь лизав у ликтора халяву. Шевч. 637. лизнув шилом патоки. Ничего не получилъ, ничего не достигъ. Ном. № 1814. бодай тебе чорт лизнув! Чортъ бы тебя взялъ! Оттут тебе лизне і чорт! Котл. Ен. як віл лизнув! Исчезло. Ном. № 1894. Нехай тебе лизень лизне. Cм. лизень. не дам тобі й лизнути! И попробовать не дамъ. Не діждеш, щоб я тобі й лизнути дав! Ні, сам поїм усе. Кв.

Порвати, -рву, -рве́ш, гл. 1) Порвать, перервать; изорвать. Іще шуби не зносила, коралів не порвала. Мет. 58. Порве нове вино бурдюки. Єв. Л. 37. 2) Покусать, укусить. Щоб свині не порвали вас. Єв. Мт. VII. 6. Підеш по селу, так собаки порвуть. Мил. 205. 3) — ноги = натрудити 1? А я молодая всю нічку не спала, всю нічку не спала, ніженьки порвала, таки свою неньку на лавці застала. Грин. III. 395. 4) Cм. поривати.

Приземок, -мка, м. Малышъ, приземистый. Ще хлоп'ям був, приземком, а всі вже зілля знав. МВ. ІІ. 8.

Сінянки, -нок, ж. мн. Рѣшетки, употребляемыя при перевозкѣ сѣна. Вх. Зн. 67. Желех.

Спаль, -лі, ж. Мѣсто, гдѣ выжженъ лѣсъ. Вх. Зн. 65.

Сущик, -ка, м. Сухой баранокъ. Сим. 96. Св. Л. 60.

Укапати Cм. укапувати.

Червінь I, -вені, ж. = червінька. Шух. І. 262, 263.