Заклекота́ти, -чу́, -чеш и заклекоті́ти, -чу́, -ти́ш, гл. 1) Заклокотать. Щоб твоя́ й путь заклекоті́ла! Проклятіе, равняющееся пожеланію смерти. 2) Объ орлѣ: закричать. У святу неділю не сизі орли заклекотали, як то бідні невольники у тяжкій неволі заплакали. Заклекчи (орле) з-під хмари. 3) Заговорить (о шумномъ говорѣ толпы). «Обділяй мерщій!» заклекотіла мертвецька громада. Село закричало, заклекотало тисячею усяких голосів. Лев. Пов. 101.
Зорешливо нар. = зоряно. А на дворі зорешливо та тихо.
Капище, -ща, с. Капище. Росердили його (Бога) своїми кашицами.
Мудре́ць, -ця́, м. Мудрець. Ідумейські Таманці... славні були своїми мудрецями. Мудрець там физику провадив.
Підмаренник, -ка, м. Раст. Galium rubioides L.
Подарунько, -ка, м. = подаруйко.
Протовпом нар. Проталкиваясь.
Таркотати, -кочу́, -чеш, гл. = сокотати 1. Курка не торкоче.
Цілорічний, -а, -е. Продолжавшийся круглый годъ. Цілорічна праця.
Шпарувати, -ру́ю, -єш, гл.
1) Замазывать щели и углубленія при обмазкѣ глиной стѣнъ. (Робітниці) шпарували надвірні хати.
2) Растягивать края полотна равномѣрно, чтобы они были ровными.
