Багрий, -а, -е. Темнокрасный.
Бамкати, -каю, -єш, гл. = баламкати.
Гря́на, -ни, ж. Часть? Як придавив ложкою, так шкурка на каші аж на чотирі гряни й роспалась.
Заво́дити, -джу, -диш, сов. в. завести́, -ду́, -де́ш, гл. 1) Заводить, завести куда-либо. Завів його на таку кручу, що страшно й глянути вниз. Завів дівчину в чуже село. Вона до нас діток своїх завела, покинула, а сама знов таки пішла туди до його. — перо́м. Повести куда нибудь линію пером. Що заведе пером, того не виволочеш волом. 2) Заводить, завести за что-либо. Завів його за хату, щоб не бачили, та й каже нишком... А брат сестру за стіл завів. заво́дити на поса́д (молоду). Свадебный обрядъ: сажать новобрачную за столъ въ красномъ углѣ. В неділю після обіда завели Ганну на посад. Молоду заводить за стіл брат хусточкою. 3) Отводить, отвести. Завела коня до стаєньки. Дівчино моя, напій мі коня і заведи до кірниці, де зімни вода. Я заведу тебе до нас. 4) Вставлять, вставить, вдѣлывать, вдѣлать во что, всовывать, всунуть. заво́дити цурки. При постройкѣ дуба (лодки изъ цѣльной колоды): распоровъ колоду, вставлять въ щель распорки для распиранія боковъ. — у ри́тки, у шохти. У ткачей: пропускать нити основы сквозь отверстія названныхъ снарядовъ. Cм. варстат. 167. — в паліту́рки. Переплетать (книгу). — під скло. Вставлять въ рамку подъ стекло (картину). 5) Вносить, внести (въ книгу запись). Та ще в метрики як заведе Марусею... 6) Класть, положить на ноты. Він все записував пісні народні... і навіть самі мелодії пісень і заводив у ноти. 7) Прикрѣплять, прикрѣпить сапогъ къ колодкѣ гвоздями или веревочкой (у сапожниковъ). 8) Начинать, начать. Товариш мій давний заводить з нею танець. 9) Заводить, завести; устраивать, устроить; основывать, основать. Завели собі деяку городину. Пішла вона звичайненько прохати, щоб лев в дуплі дозволив їй... хазяйство завести маленьке. Ти, козаче, ти, бурлаче, не хороше робиш, що зарання п'єш, гуляєш, бенкети заводиш. Як би у нас на селі школу завести. Ком. І. 23. заве́сти поду́шне. Завести недоимку въ уплатѣ подушной подати. 10) Запѣвать, запѣть, затягивать, затянуть, начинать, начать пѣсню. Без мене не знаєш як і взяться, як і пісню завести. Завели вдвох пісеньку. Онде дівча йде по воду, думку йкусь завело. 11) Голосить, плакать. Не чує, як заводить сиротина. 76. 12) так заве́дено. Такъ принято, таковъ обычай.
Лямцеві чоботи. Валенки.
Небіжка, -ки, ж. 1) Бѣдняжка. 2) Покойница. Ум. небіжечна, небіжченька. Говорила небіжечка до самої смерти. Десь наша сестра, що з нами жила, либонь вона, небожечка, давно померла.
Нецьки, -цьок, ж. мн. = ночви.
Один, одна́, одно́ числ. Одинъ, одна, одно. З одним, Богом на сто ворог. оди́н о́дного, одно 'дно́го, оди́н у о́дного, один на о́дного и пр. Одинъ другого, другъ друга, другъ у друга, другъ на друга и пр. Вони один одного покохали. Питали один в одного. Пастухи казали один до 'одного. один по одному. Одинъ за другимъ. Один по одному лист у гаї осипається. Один по одному спішать. одним один. Совершенно одинъ; единственный. Вона була хорошого роду і одним одна дочка у батька дуже багатого. одно́, в одно́. Не переставая. Ледві додому вернувсь та 'дно стогне. Я її пужалном лущу в одно. все одно. Все равно. А що ж, каже царенко, нам все одно пропадать. не одно́-десять. Не одинъ десятокъ. Не одно-десять навчив парубків пісень московських співати. одного разу. Однажды. одного ранку, вечора. Однажды утромъ, вечеромъ. Одного ранку... сказано мені, що на черзі Андрійко у некрути. Ум. одне́нький. Вона у мене одненька.
Постолище, -ща, м. Ув. отъ постіл.
Проговорювати, -рюю, -єш, сов. в. проговори́ти, -рю́, -риш, гл. Проговаривать, проговорить. Не проговориш до його ні словечка.
