Занепада́ти, -да́ю, -єш, сов. в. занепа́сти, -ду́, -де́ш, гл. 1) Приходить, придти въ упадокъ. 2) Надрывать, надорвать здоровье, ослабѣвать, ослабѣть, обезсилѣть. І сього часу, як занепав о. Гервасій, то до півроку так висох. Занепав од ран наш батько. Ти так занепав, синку, з своєю чумачкою, що й не пізнаєш тебе, тілько одні очі блищать. Мій хлопець чогось занепав: каже, голова болить і на світ не можна ся дивити.
Зача́лити, -лю, -лиш, гл. Затянуть, завязать, связать веревку, сплетя ея концы. Оце ж та петля, — я сам її зачалив.
Лікарі́вна, -ни, ж. Дочь лѣкаря.
Обстанова, -ви, ж. Обстановка. Обстанова (на сцені) показує з середини хату.
Подорізувати, -зую, -єш, гл. Дорѣзать (во множ.).
Прокид, -ду, м. Пробужденіе. Прокид від сну.
Тенетка, -ки, ж. Сильно поношенная рубашка. Тенетки нема на хребті, а ще бач.
Уброїтися, -роюся, -їшся, гл. Сдѣлать подъ себя.
Уговтувати, -тую, -єш, сов. в. уго́втати, -таю, -єш, гл. Уговаривать, уговорить. Уговтає так дівчину, що й принесе вона льоду.
Хворостець, -тцю́, м. Мелкій хворостъ. Хто по хворостець побіжить, щоб у грубці прокинути?
