Божкородіти, -джу, -диш, гл. Фокусничать.
Відор, -ру, м. Отработокъ пахотой за пользованіе землею.
Гу́лий IІ, -лого, м. Птица: красношейка.
Допла́чувати, -чую, -єш, сов. в. доплати́ти, -чу́, -тиш, гл. Доплачивать, доплатить, приплачивать, приплатить. Де оком не доглянеш, там калиткою доплатиш.
Загі́н, го́ну, м. 1) Загонъ, пашенная полоса. 2) Отрядъ. А козаки тим часом гунули з України повагом, свої загони до купи скликаючи. 3) Мѣсто на рѣкѣ, гдѣ вода течетъ тихо. Ум. загіне́ць, загоночок. Добрий жнець не питається, чи широкий загінець.
Заї́здити, -джу́, -ди́ш, сов. в. заї́хати, -ї́ду, -деш, гл. 1) Заѣзжать, заѣхать. Заїхав на чужину. Їхав козак із війни, та заїхав до вдови. Заїхав за Дунай, та й додому не думай. 2) Успѣвать, успѣть доѣхать. Ми ще засвітла заїдемо у Горовицю.
Пергач, -ча́, м. Летучая мышь.
Побій, -бо́ю, м. 1) Бой, побоище. Ти, пане козаченьку, не продавай мене, не продавай мене, спогадай на себе, як ми з тобою да були в побою: в первому побою із татарами, в другому побою у Німещині, в третьому побою у Турещині. Як побили нас пополам з татарми, як прогнали нас до тихого Дунаю. 2) Побои. Я б не хотів і десяти карбованців за оцей побій. Се було скоро після того, як стався той побій з нею, як її побито. З) Крыша, кровля. Комори, стайні — усе під побоями. 4) стати побоєм. Осадить городъ? Сам звів корогву та й берегом пішов, став побоєм перед Хотином. ставати до побою, піти до побою. Идти въ бой. Дали коня, дали зброю, ставай, синку, до побою. А як пішов до побою, все військо побідив. Ум. побоєць.
Посмутитися, -тимо́ся, -тите́ся, гл. = засмутитися. Ми без музики посмутились.
Шепеляти, -ля́ю, -єш, гл. Шепелявить. Він (жид) говорив по український не шепеляючи.
