Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зледащілий

Зледащі́лий, -а, -е. Ухудшившійся, пришедшій въ негодность, упадокъ. 2) Разлѣнившійся.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕДАЩІЛИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕДАЩІЛИЙ"
А́йкати, -каю, -єш, гл. = Ая́йкати. Желех.
З'єзуї́тити, -чу, -тиш, гл. Сдѣлать подобнымъ іезуиту. З'єзуїчені попи. К. ПС. 97.
Знавець, -вця́, гл. Знатокъ. Желех.
Насподі нар. Внизу, подъ низомъ, на днѣ.
Облюдніти, -ні́ю, -єш, гл. = вилюдніти. Лубен. у.
Повсегда, повседа, нар. Всегда. Лохв. у.
Схрякатися, -каюся, -єшся, гл. Отхаркаться. Покуре люльки, то й схрякається чоловік, то й лекше на груди. Волч. у.
Тинянка, -ки, ж. Доска въ заборѣ. Вх. Зн. 69.
Урвисько, -ка, с. Обрывъ. Сквирск. у.
Устряти Cм. устрявати устугва, -ви, ж. Полоса отрѣзанной кожи, ремень. Шух. І. 292.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЕДАЩІЛИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.