Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

зіпака

Зіпа́ка, -ки, об. Крикунъ, крикунья. Мир. ХРВ. 124.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 154.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІПАКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗІПАКА"
Відлетіти Cм. відлітати.
Гладше нар. Сравн. ст. отъ гладко.
Діди́зна, -ни, ж. Имѣніе, наслѣдованное отъ предковъ; въ частности — наслѣдство отъ дѣда. Дідизни було доволі — вічний покій предкам і дідам. ЗОЮР. I. 65. (Дворяне) кидають отчизну і свою дідизну, свої пасіки і левади. АД. II. 18.
Дооста́нку, дооста́ну, нар. Вконецъ, совершенно, окончательно. Не було добра змалку, не буде й доостанку. Ном. І сам я, хлопці, перестану, коли поб'ю всіх доостану. Сніп. 188.
Звеселі́ти, -лі́ю, -єш, гл. Повеселѣть. Шевч. 410. А як коли то було звеселіємо не знать чого. МВ. (О. 1862. III. 35).
Звича́йність, -ности, ж. Вѣжливость, приличіе. Звичайного звичайністю вітаю, хто входе гордо, — згорда зустрічаю. К. ЦН. 184. Для звичайности. Изъ вѣжливости. Левиц. Пов. 32.
Качанистий, -а, -е. Съ большимъ кочнемъ (о капустѣ). Капуста моя качанистая. Грин. III. 229.
Підсметанник, -ка, м. Раст. Agrimonia eupatoria. Вх. Пч. II. 28.
Посукати, -ка́ю, -єш, и -сучу, -чиш, гл. 1) Ссучить (во множествѣ). Чом ти, козаче, поводів не маєш? Ой як не маєш, я ж би ті посукала. Чуб. V. 391. Із його сала свічі посукала. Чуб. V. 1072.
Сірочуватий, -а, -е. Сдѣланный изъ свиной кожи. Сірочуваті постоли. Добруджа.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗІПАКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.