Аби́р! Cм. союзъ А, 6.

Віддюбарити, -рю, -риш, гл. Отколотить, сильно побить. О. 1862. II. 58.

Капелина, -ни, капели́нка, -ки, капели́ночка, -ки, ж. Ум. отъ капля.

Книжницький, -а, -е. Книжничій. Тепер займаймо книжницьку голоту (бурсаків), що висипала з Брацтва в личаках. К. ПС. 69.

Набіра́ти, -ра́ю, -єш, сов. в. набра́ти, -беру́, -ре́ш, гл. 1) Набирать, набрать. Уже човник води набіра. Чуб. V. 505. Було глек варенухи наберуть та сидячи п'ють. Ном. Набрав хліба скільки схотів. Набери мішок борошна. 2) — ху́ру. Накладывать, наложить возъ. Ой я тебе пустю з чумаками чумакувати: ой ти будеш хуру набірати, а я буду гроші одбірати. Грин. III. 572. 3) — не́від. Укладывать, уложить неводъ въ лодку такимъ образомъ, чтобы верхъ невода складывать въ строго послѣдовательномъ порядкѣ въ одну сторону, нижнее крыло — въ другую, а матню — особо, — тогда при забрасываніи всѣ части невода быстро и правильно спускаются въ воду. Вас. 186. 4) — пряжу. Натягивать нити основы въ ткацкомъ станкѣ, пропуская ихъ сквозь начиння и блят (Cм.) Конст. у. 5) Покупать, купить матеріи. Набрала плису собі на керсетку та черкасину Грицькові на штани. Харьк. 6) — тіла. Полнѣть, пополнѣть, толстѣть, потолстѣть.

Непохибно нар. Безошибочно, вѣрно.

Островки, -ків, м. Отверстія въ кожаныхъ лаптяхъ, куда вдѣваются веревочки, оборы.

Понакрадатися, -даємося, -єтеся, гл. Наворовать (во множествѣ). Понакрадалися грошей та й нікому волос з голови не спав. Камен. у.

Прощатися, -щаюся, -єшся, сов. в. проститися, -щуся, -стишся, гл. 1) Прощаться, проститься, быть прощеннымъ. Не простились їм гріхи. Єв. Мр. IV. 12. 2) Только несов. в. Просить прощенія у всѣхъ передъ говѣньемъ, исповѣдью. Кожного року йде в Київ говіти.... то ходить по кутку, кланяється, з усіми прощається: «Простіть, Христа ради, в чому я винна». Левиц. ПЙО. 364. 3) Только несов. в. Прощаться. І шапки не зняв, і руки не дав, не прощався зо мною. Мет. 67.

Чхнути, чхну, чхнеш, гл. Одн. в. отъ чхати. Чихнуть. Закашляв, чхнув і стрепенувся. Котл. Ен.