Вибрик, -ку, м.
1) Скачокъ, прыжокъ (о животныхъ). ви́бриком. Въ припрыжку, отбрасывая заднія ноги. Як підемо було вибриком на гору.
2) Капризная выходка.
Випручати, -ся. Cм. випручувати, -ся.
Достяга́ти, -га́ю, -єш, сов. в. достигти́, -гну́, -неш, гл. = досягати 1—3. 1) Коло броду беру воду, не достягну до дна. 2) Нехай найменший брат добре дбає, хоч навколішки вставав і військову суремку в головах достягає.
Зау́хати, -хаю, -єш, гл. Закричать: ух!
Культивувати, -вую, -єш, гл. Культивировать.
Мохта́ль, -ля́, м. Мѣра нитокъ въ 10 и 5 пасомъ.
Обути, -ся. Cм. обувати, -ся.
Породити, -джу́, -диш, гл. Родить. Породила та удівонька хорошого сина.
Тупцювання, -ня, с.
1) Топаніе, отупаніе.
2) — коло кого. Ухаживаніе хлопоты.
Хропнути 1, -ну, -неш, гл. Ударить, бросить со звукомъ, разбить (о посудѣ). Не вгадала, як і хропнула вона миску.
