Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

злегка

Зле́гка нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Хата, 14. Ум. злеге́нька, злеге́сенька. Кв. II. 295. Пригортає злегесенька. Чуб. V. 1180.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 157.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕГКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "ЗЛЕГКА"
Легіник, -ка, м. Ум. отъ ле́гінь.
Опихати, -хаю, -єш, гл. Очищать отъ шелухи. Ци опиханий, паночку, ячмінь? О. 1862. X. 34.
Освічений, -а, -е. 1) Освѣщенный. Лице, освічене ясним сонцем. Левиц. І. 158. 2) Образованный, просвѣщенный. Яків зовсім не письменний, не освічений. Ком. Р. ІІ. 16. Освічена наукою козачка. КПС. 5.
Очищення, -ня, с. Очищеніе. Ном. Єв. Мр. І. 44.
Палитися, -лю́ся, -лишся, гл. 1) Жечься. 2) Горѣть. У грубі вже палиться.
Пестіння, -ня, с. Ласки, нѣжности. Теодозя знов пригорнула її до себе і поцілувала. Гані так стало гидко те лукаве пестіння, що вона відсунулась трохи од неї до вікна. Левиц. І. 482.
Промітувати, -тую, -єш, гл. Развѣшивать (кожу). Шух. І. 253.
Ронд, -ду, м. Сбруя. Шити золотом ронди. К. ЧР. 38. Ум. ро́ндик.
Селяниця, -ці, ж. = селянка. А із місця та міщаночки, а із села селяниці, хорошії молодиці. МУЕ. III. 83.
Цапура, -ри, ж. Коза. Вх. Уг. 273. Ум. цапурка.  
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова ЗЛЕГКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.