Боле нар. Хорошо. Боле, що я зарані пішов, а то замело б снігом дорогу.
Гомоні́ти, -ню́, -ни́ш, гл. 1) Говорить. Зібралася уся громада, посіли, гомонять. Дай тобі, Боже, щоб ти тихенько гомонів, а громада тебе слухала. Руками гомоніти. Шутливо: писать. 2) Шумѣть, кричать; производить глухой шумъ. Кажи, та не гомони дуже. Сині хвилі гомоніли. Гомоніла Україна. Широкий Дніпр не гомонить. Байрак гомонить. 3) Поговаривать. От і тепер гомонять, що Трубихівна ходить до своїх сиріт дітей.
Захляпатыся, -паюся, -єшся, гл. = захлюпатися.
Зіни́ця, -ці, ж. Зрачекъ.
Караван, -ну, м.
1) Большая повозка, фургонъ.
2) Траурныя дроги.
3) Винокуренный заводъ. Збудував караван і жене таку горілку, що люде зо всіх слобід ідуть до його купувати.
4) Караванъ. За для його звертають каравани, ідуть степом і марне погибають.
5) Толпа людей, ищущихъ работы.
6) Отдѣлъ конскаго табуна изъ одного жеребца и нѣсколькихъ кобылъ.
7) Нѣсколько рѣчныхъ судовъ, идущихъ въ товариществѣ.
Накипі́ти Cм. накипати.
Посколупувати, -пую, -єш, гл. Сковырять; исковырять (во множествѣ).
Розбужатися, -жаюся, -єшся, сов. в. розбуди́тися, -джу́ся, -дишся, гл. Пробуждаться, пробудиться. Встаньте, браття, та розбудітеся.
Универсал, -лу, м. Правительственное письменное распоряженіе или объявленіе (отъ гетмана, полковника), адресованное къ правительственнымъ учрежденіямъ или народу. Жодного универсалу такого до міщан і поспільства не писали.
Уроджай, -джаю, м. = урожай.