Ворожбитівна, -ни, ж. Дочь колдуна.
Здружи́тися, -жу́ся, -жишся, гл. Подружиться.
Змовляти, -ля́ю, -єш, сов. в. змо́вити, -влю, -виш, гл.
1) Говорить, проговорить, промолвить. І риба річ премудру твою змовить. Змов мені одно словечко.
2) Сговаривать, сговорить. Мене змовили за багатого одинця. Як змовляють, то сто коней дають, а як змовлять, то чортма і одного. В суботоньку змовляли, в неділеньку звінчали.
3) Заговаривать, заговорить (о знахаряхъ). Баба пристріт змовляє.
Нете́чина, -ни, ж. Стоячая вода, болото. Въ нѣкоторыхъ выраженіяхъ употребляется вмѣсто: нечиста сила, чорт. нете́ча дала занять! Чертъ дернулъ тронуть! Чого мені журитися, якої нетечі?
Перешматувати, -ту́ю, -єш, гл. Перервать.
Приложитися, -жуся, -жишся, гл. = прикластися.
Прищитися, -щуся, -щишся, гл.
1) Покрыться прыщами. Не поштрикала коржів, а вони й поприщились.
2) Харахориться. Та якого гаспида прищишся?
Скорочувати, -чую, -єш, сов. в. скороти́ти, -чу́, -тиш, гл.
1) Укорачивать, укоротить.
2) Сокращать, сократить. Колись він сам прилетить, тугу серцю скоротить.
Сльоза, -зи, ж. Слеза. Да не лай мене, моя мати, гіркими словами, — обіллюся із вечора дрібними сльозами. За слізьми світа не бачив. Вода.... холодна та чиста, як сльоза. Ум. слі́зка, слізонька, слізочка.
Шелихвіст, -хвоста, м.
1) Особая порода утокъ.
2) Вѣтренникъ, пустой человѣкъ. Біжить якийсь ляшок — так видно якийсь шелихвіст: «А нумо», каже хліборобові: «на дуель».
