Бідкання, -ня, с.
1) Бѣдствованіе. Як побачиш мою муку, моє бідкання щоденне. Як де заведуться злидні, то отам не переводиться бідкання, аж поки злидні сами не перейдуть куди инде.
2) Жалобы на судьбу, гореванье. Хведор узявся обома руками за голову і замість бідкання дрібно і весело зареготався. Чи чує він наше бідкання за ним, чи баче наші сльози?
Відморожувати, -жую, -єш, сов. в. відморозити, -жу, -виш, гл. Отмораживать, отморозить. Мороз узяв та й одморозив йому пальця.
Відтоптати Cм. відтоптувати.
Закопи́лювати, -люю, -єш, сов. в. закопи́лити, -лю, -лиш, гл. 1) Приподнимать, приподнять кверху, заворачивать, заворотить, отворотить (кверху). Вітер закопилив очерет на стрісі. 2) закопилити губу. Надуться, разсердиться; заважничать. Хоче б то всміхнутись, та здержується, щоб невістка не закопилила губи.
Здохля́к, -ка́, м. и здохля́ка, -ки, об. 1) Издохшее животное. 2) Болѣзненный, едва живущій.
Недуга, -ги, ж. Болѣзнь, недугъ. Не смерть страшна, а недуга. у недузі лежати. Быть, лежать больной. Там Маруся в недузі лежала. Я аж два дні пролежала в недузі.
Прутнястий, -а, -е. Обильный прутьями (о деревѣ). Нова хата.... виглядала з-за обголених лихою осінньою негодою груш та рядка прутнястих верб.
Сваритоньки гл. ум. отъ сварити. Як ти будеш сваритоньки, то ся буду журитоньки.
Урод, -ду, м. = уро5кай. Уроди у вас ладнії?
Штрап, -пу, м. Штрафъ.
