Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колубаха

Колубаха, -хи, ж. Ковбаня. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛУБАХА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛУБАХА"
Бездзвінний, -а, -е. Не имѣ»ющій колоколовъ. Андрієвська церква в Київі бездзвінна. 2) Безъ колокольнаго звона. Рання служба по деяких місцях буває бездзвінна.
Випросити, -ся. Cм. випрошувати, -ся.
Вільце, -ця, с. = вильце. Чуб. ІІІ. 196. МУЕ. ІІІ. 96, 100, 102. Нехай дівочки не прядуть, нехай Марусі вільце в'ють з хрещатого барвінку, з запашного васильку, з червоної калини для молодої княгині. Мет. 128. Ум. вілечко.
Гись меж. Призывъ для курей. Лем. 408.
Зави́дний, -а, -е. Замѣтный, примѣтный. Тоді межа завидна була, а тепер кат його зна й непримітно стало. Павлогр. у.
Змережити Cм. змережувати.
Ма́зальник, -ка, м. = мазільник.
На́вал, -лу, м. 1) Напоръ воды. Іде він, аж люнув страшенний сплав, ріка, ніби море, шуміє, а повінь все гірше бутніє; приходить на місце, де міст стояв, а навал і в'язи, і міст урвав. Федьк. Поезії. І. 91. 2) Наклонъ (стоящаго столба). Волч. у.
Піддружий, -жого, м. На свадьбѣ помощникъ дружка. КС. 1883. II. 380. Маркев. 129. Поперев'язували дружка і піддружого рушниками довгими. Кв.
Скомшити, -шу́, -ши́ш, гл. Скомкать, измять.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛУБАХА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.