Де́-хто, мѣст. Кой-кто; нѣкоторые. Не стало й Богдана! Як віл під ярмом схилилась громада од Божої кари, і плакали де-хто. От трошки згодом вернулись до Бруса де-хто і посідали край його. Так він не стерпів, позбірав де-кого та й учинив проти ляхів трівогу.
Дзю́ркнути, -ну, -неш, гл. Политься струей. Раз цюкнув, кров дзюркнула.
Копивка, -ки, ж. = копилиця.
Кращішати, -шаю, -єш, гл. = кращати.
Нагина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. нагну́ти, -ну́, -не́ш, гл. 1) Нагибать, нагнуть, наклонять, наклонить. Нагинай гілляку, доки молода. 2) Склонять, склонить, покорять, покорить. Не диво багатим скарбом трясти і золотом людей під свою волю нагинати.
Нікудою нар. Некуда, нѣтъ пути (употребляется только, когда говорится о дорогі). От ти вже назад не вийдеш, бо нікудою.
Па́ня 2, -ні, ж. = пані. Хто йому паня: чи ти, чи я?
Роєчок, -чка, м. Ум. отъ рій.
Тройзіл, -лу, м. = троєзілля. Ой на горі, на високій тройзіл постелився.
Штрапувати, -пую, -єш, гл. 1) Штрафовать. 2) Страховать.