Брусувати, -сую, -єш, гл. Ѣсть что либо не жидкое. Сідайте, дружечки, мої голубочки, та без сорома брусуйте, а ти. старосто, їм батуй!
2) «Размягчать и разминать кожу при посредствѣ бруса изъ точильнаго камня» (у кожевниковъ).
Говіти, -ві́ю, -єш, гл. Говѣть. Говів, Богу невимовно. Коли ви будете говіть? — Тоді, як хліба не стане.
Губа́нь, -ня́, м. Имѣющій большія губы.
Занори́читися, -чуся, -чишся, гл. Упасть лицомъ внизъ. Він підскочив ти пихиць її! так і заноричилась!
Муроло́мний, -а, -е. Стѣнобитный.
Обстава, -ви, ж. = обстанова. Обстанови городського життя.
Переинчити, -чу, -чиш, гл. = переиначити.
Плекати, -ка́ю, -єш, гл.
1) Холить, нѣжить, культивировать. Ой косо, косо, жаль мі тя: не рік я тебе плекала.
2) Кормить грудью.
Повходити, -димо, -дите, гл. Войти (о многихъ). От вони повходили в хату.
Шваха, -хи, ж. = швачка. Да казали — Маруся не пряха, її матінка не шваха.
