Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колопня

Колопня, -ні, ж. = коноплі. Шух. І. 137. Въ Лохвицк. у. только во мн. колопні. Ум. колопе́нька. Ой дала-сь мня моя матенька, дала, як би тую колопеньку в болотонько впхала. Гол. І. 275.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОПНЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОПНЯ"
Замо́вити Cм. замовляти.
Зле́гка нар. Слегка. Накинувши злегка свитину за плечі, іде до дівчини. Хата, 14. Ум. злеге́нька, злеге́сенька. Кв. II. 295. Пригортає злегесенька. Чуб. V. 1180.
Карафа, -фи, ж. Графинь. Ум. карафка, карафочка.
Моска́личок, -чка, м. Ум. отъ москаль.
Надбива́ти, -ва́ю, -єш, сов. в. надби́ти, надіб'ю́, -єш, гл. Надбивать, надбить, отбивать, отбить кусокъ отъ чего-либо.
Нецвічений, -а, -е. Непокрытый цвѣтами. Ой у лузі калинонька нецвіченая, — туди ішла дівчинонька невінчаная. Мил. Св. 7.
Никнути, -кну, -неш, гл. Клониться, наклоняться. Никли трави жалощами, гнулось древо з туги. К. Досв. А голова никне набік, никне. Г. Барв. 116. Никнув аж до землі з туги. Г. Барв. 345.
Отчина, -ни, ж. = отчизна 1. Чуб. V.
Платтяний, -а, -е. Холщевый.
Труночок, -чка, м. Ум. отъ трунок.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОПНЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.