Бідувати, -дую, -єш, гл. Бѣдствовать, терпѣть несчастье. П'є п'яниця неділю.... п'є п'яниця другую, а я бідна бідую. Лучче мені жінку мати, як самому бідувати.
Вишка, -ки, ж.
1) Чердакъ? Уб'ю та й на вишку скину.
2) На вишках. На столбахъ. Комора не на землі, а на вишках, щоб вода не теє.
Відчустрити, -рю, -риш, гл. Отколотить, высѣчь.
Гайворонячий, -а, -е. Свойственный, принадлежащій грачу, грачевый, грачій.
Дзе́нгель, -лю, м. Раст. Archangelica officinalis Hoffm.
Заї́ка, -ки, м. и ж. Заика. Бог дав чоловіка: і сопливый, і заїка. Ум. заї́чка. Ув. заї́чище.
Заскали́ти, -лю́, -лиш, гл. Занозить. Заскалив палець.
Повідв'язувати, -зую, -єш, гл. Отвязать (во множествѣ).
Подорожній, -я, -є. 1) Дорожный; путешествующій, странствующій. Що й у мене борщ не порожній: кипів же там жук подорожній. Подорожня торбина в мене на плечах. Подорожня сукня. Пишу про свої подорожні вражіння. Я з подорожньою товаришкою своєю увійшла в хату. Подорожній живіт підкрепити. Набожний — як жид подорожній. Гумене, ну мене, бо я подорожня! Подорожня скриня. Чемоданъ.
2) Путешественникъ. Подорожні були якісь смутні. Ніхто б не скате, що вони їдуть у гості до веселого пана Череваня. Теманськії і савські подорожні надіялись на любе водопійло.
Порідня, -ні, ж. = поріддя. З нашої порідні не було такого.
