Бакаляр, -ра, м.
1) Ученикъ, школяръ. Єзуїти цькували народ шляхтою і своїми бакалярами.
2) Учитель дѣтей.
3) Дьячекъ.
Баяти, -баю, -єш, гл.
1) Разсказывать. Казали б казку, баяли б байку до самого світу.
2) Ворожить суевѣрнымъ способомъ, шарлатанить.
Дербува́ти, -бу́ю, -бу́єш, гл. = Дербати.
Задубі́ти, -бі́ю, -єш, гл. Окоченѣть. Задубів чоловік на морозі.
За́стіжечка, -ки, ж. Ум. отъ за́стіжка.
Кілочок, -чка, м. Ум. отъ кіло́к. 1) Употребляется какъ уменьшительное отъ кіло́к во всѣхъ указанныхъ выше значеніяхъ. Отут ще кілочок треба забити. — Та цей тин довго не стоятиме: кілочки поганенькі — як же воно держатиметься? — Одріже од жмутка два шматочки та зв'яже докупи та й повісить на кілочку. Два кілочки у стіні... на їх нічого не висить. 2) = чека. 3) Въ сновальницѣ: колышки, на которые надѣвается пряжа. 4) Колокъ у струнныхъ музыкальныхъ инструментовъ для укрѣпы струнъ.
Ма́ндри, -рів, мн. Бродяжничество. В домівці вже нудяться, за господарство не беруться: мандри пахнуть. Ще мало у мандрах пропало, мов їх земля проглинула! Пішов у мандри.
Невідомість, -мости, ж.
1) Невѣдѣніе, незнаніе. Невідомість гріха не чинить.
2) Неизвѣстность. Нема у світі гірше, як та невідомость, непевность.
Сміти, -смію, -єш, гл. Смѣть, осмѣливаться. Козак дівку вірно любить, ганяти не сміє.
Червоногрудий, -а, -е. Съ красною грудью (о птицѣ, напр. снигирѣ).