Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колот

Колот, -ту, м. Ссора, споръ, сумятица. Як Чаюна взяли у острог, так і колоту не стало на селі; а то було що-вечора то крик на вулиці, то бійка, — без колоту не обійдеться. Екатер. у. Колот такий підняли, що хоч з хати тікай. Боялась, щоб не вийшло якого колоту через сей случай. Г. Барв. 154. За ту бражку зчинили козаки з ляхами превелику дражку, за той молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. АД. II. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТ"
Випрошуватися, -шуюся, -єшся, сов. в. випроситися, -шуся, -сишся, гл. Выпрашиваться, выпроситься.
Кирполої, -їв, м. мн. Деревянныя вилы съ тремя зубьями. Херс.
Ломи́на, -ни, ж. Валежникъ? (Cм. лом 2). Ступлю я на ломину. Чуб. IV. 163.
Мовча́зність, -ности, ж. Молчаливость; молчаніе. Мир. Пов. І. 160.
Натупати, -паю, -єш, гл. 1) Нагрязнить ногами. 2) Пригрозить, топая ногами.
Озде нар. = ось-де. Камен. у. Ум. озденька.
Пообгрібати, -ба́ю, -єш, гл. Огресть (во множествѣ). Пообгрібай стіжки. Харьк. у.
Солотрук, -ка, м. Камень для толченія соли или перцу. Вх. Лем. 468.
Тля, тлі, ж. Насѣк. Psylla. Шейк. Вх. І. 7.
Тусь-тусь! меж. Призывъ для свиней. Вх. Уг. 272.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.