Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колот

Колот, -ту, м. Ссора, споръ, сумятица. Як Чаюна взяли у острог, так і колоту не стало на селі; а то було що-вечора то крик на вулиці, то бійка, — без колоту не обійдеться. Екатер. у. Колот такий підняли, що хоч з хати тікай. Боялась, щоб не вийшло якого колоту через сей случай. Г. Барв. 154. За ту бражку зчинили козаки з ляхами превелику дражку, за той молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. АД. II. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТ"
Дружко́, -ка́, м. Приглашенный родителями жениха женатый мужчина; онъ распоряжается свадьбой. МУЕ. ІІІ. 93. Сим. 11. КС. 1883. II. 380. На тарілку положать рушник і дадуть дружкові, піддружому і старостам. Мет. 190. Аж ось крикнув дружко: «старости, пани підстарости! благословіте молодих вивести з хати на двір погуляти. Кв. І. 14. Ум. дру́женько, дру́жонько. Грин. ІІІ. 436. Одчиняйте сватам хату, друженькам пивницю. Н. п.
Зведе́нник, -ка, м. Сводчикъ, посредникъ при сдѣлкѣ; сводникъ. Давай, батьку, гроші, — каже прихожий зведенник: упустимо сюю коня, — другого не знайдеш такого. Кух. (О. 1861. X. 22).
Карно нар. Наказуемо.
Курча, -чати, с. 1) Цыпленокъ. 3 курчатами квочка... кублилась у моркві. Левиц. І. 28. В запалі налетів на Мага, як на мале курча шулік. Котл. Ен. VI. 32. ходить, як курчата погубив. Имѣетъ растерянный видъ. 2) мн. курчата. Трещины въ кожѣ на рукахъ и ногахъ отъ холода и вѣтра. Ум. курчатко, курчаточко. Ой висиділа квочка четверо курчаток. Чуб. III. 194. Уже яєчко наклюнулось, то й курчатко незабаром вилупиться. Ном. № 4891.
Літня́к, -ка́, м. Лѣтняя дорога. Конот. у.
Підпона, -ни, ж. Послѣ половодья на землѣ луга остается водяное растеніе куширъ; застрявши въ травѣ, сливается съ ней ковромъ, мѣшая косить, — это и есть підпона. Мнж. 189.
Стоголов, -ва, стоголовник, -ка, м. Раст. a) Vaccaria vulgaris Host. ЗОЮР. І. 140, 175. б) Scorzonera purpurea L. Анн. 321.
Утелющуватися, -щуюся, -єшся, сов. в. утелющитися, -щуся, -щишся, гл. Влѣзать, влѣзть, забираться, забраться.
Хитнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ хитати. Качнуть, шатнуть. Хитнула головою. Левиц. Пов. 122.
Шкопирта I, -ти, ж. Игра, состоящая главнымъ образомъ въ бросаніи палокъ такъ, чтобы палка шла колесомъ, ударяясь о землю то однимъ, то другимъ концемъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.