Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колот

Колот, -ту, м. Ссора, споръ, сумятица. Як Чаюна взяли у острог, так і колоту не стало на селі; а то було що-вечора то крик на вулиці, то бійка, — без колоту не обійдеться. Екатер. у. Колот такий підняли, що хоч з хати тікай. Боялась, щоб не вийшло якого колоту через сей случай. Г. Барв. 154. За ту бражку зчинили козаки з ляхами превелику дражку, за той молот зробили козаки з ляхами превеликий колот. АД. II. 33.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТ"
Викрутка, -ки, ж. Увертка.
Дверча́та, -ча́т, с. мн. Маленькая дверь. Ум. Дверча́тка.
Ди́кція, -ції, ж. Дикція, чтеніе. Розмовляв Шевченко широко про свою поему «Ів. Гус», почитуючи гарною дикцією своєю деякі місця. К. XII. 21.
Запоми́йнити, -ню, -ниш, гл. Наполнить помоями, занять для помой, испачкать помоями. Запомийнив чавун: узяв та помий налив. Конст. у.
Злорічити, -чу, -чиш, гл. Злословить, говорить дурное. Ти устами знай злорічиш. К. Псал. 119.
Ма́гура, -ри, ж. Высокая гора.
Морокува́ти, -ку́ю, -єш (на ко́го), гл. Сердиться, ворчать на кого. Вх. Зн. 37.
Настерти, -ся. Cм. настирати, -ся.
Тріщук, -ка, м. Птица крапивникъ, Troglodytes parvulus L. Вх. Зн. 71. Ум. тріщучо́к.
Трухнути, -ну, -неш, гл. = трухніти. Млію я, трухне моє серце. Г. Барв. 201.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.