Важель, -ля, м. Въ нижнемъ мельничномъ жерновѣ: деревянное приспособленіе въ срединѣ его, которымъ можно, при помощи простого механизма, поднимать и опускать этотъ жерновъ. Cм. варжіль.
Гули́ти, -лю́, -ли́ш, гл. Соблазнять обманчивыми обѣщаніями, дурачить обѣщаніями. А ти все гулила, що він хлібця нам принесе. За вечерею бояре дружечок гулили: подавали їм почесну, а сами ковтали, або з рук їх яку небудь страву виривали.
Десятостру́нний, -а, -е. Десятиструнный. У псалтирь десятострунний та у гуслі вигравати.
Моґу́ля, -лі, ж. = ґуля.
Певний, -а, -е. 1) Вѣрный, надежный. Признайсь мені, дівчинонько, чи будеш ти певна. А щоб певна була правда, — нехай шлях покаже. Певна людина.
2) Увѣренный. Хиба вони не певні в своїм щасті?
3) Внушающій довѣріе. Тут певнеє ніщо ні ходить, ні сидить.
4) Извѣстный, опредѣленный. Ангел певного часу спускавсь у купальню.
Пообхоплювати, -люю, -єш, гл. Обхватить (во множествѣ).
Притьма нар. = притьмом. Притьма забив чопа в бочку. Мак притьма червоний. Щось притьма убігло в сіни.
Товкмачити, -чу, -чиш, гл. 1) Утаптывать, плотно укладывать. 2) Бить, колотить. 3) Толковать, твердить одно и тоже. Я вже тобі тричи і оце четвертий раз пишу, що я се літо не вирвуся з Петербургу, що не прибуду додому, чи до тебе. А ти мені що раз товкмачиш, що «я тебе жду», що «чи будеш ти, чи ні».
Трістя, -тя, трісця, -ця, с. Трясина, тонкое мѣсто. Я хутко, миттю постараюсь в трістя його к чортам загнать.
Удоптати, -пчу, -чеш, гл. = утоптати. Вдоптав я стежечку через петрушечку.
