Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колодка

Колодка, -ки, ж. Ум. отъ коло́да. 1) Небольшая колода. А-а, котку! не лізь на колодку, бо заб'єш головку. Макс. (1849). 103. Сложенныя у дворовъ на улицѣ бревна обыкновенно служать мѣстомъ собранія крестьянъ (преимущественно молодежи) въ праздничный день; поэтому — усі хлопці на колодці, а мого не має. Мет. 10. Гриць... устав з колодки. Г. Барв. 451. 2) Обрубокъ дерева, привязываемый женщиной неженатому мужчинѣ въ понедѣльникъ сырной недѣли; мужчина долженъ волочи́ти колодку, пока не откупится. Маркев. 2. О. 1861. X. Свидн. 63. віддавати колодку. Обычай, по которому въ день Пасхи дѣвушка, христосуясь, не обмѣнивается съ парнемъ писанкой, а только даетъ ее ему, за что парень долженъ ей найня́ти тане́ць, т. е. музыку къ танцамъ. О. 1861. X. Спид. 60, 62. 3) = колода 4. Скручують йому руки і забивають у колодку. Левиц. І. 41. 4) = колода 8. Тутечки у його велика пасіка була, — колодок з двісті. Стор. 56. 5) Ступица въ колесѣ. Рудч. Чп. 250. б) У кожевниковъ: рукоять шкафи́, скребка для кожъ. Cм. шкафа. Шух. І. 253. 7) У гребенщиковъ: часть рога, соотвѣтствующая охвату рукой. Вас. 163. 8) Висячій замокъ. 9) Кадыкъ, головка дыхательнаго горла. Вх. Уг. 246. Ум. коло́дочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 271.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДКА"
Гуся-на́! меж. = І. Гусь. Вх. Уг. 250.
Люби́ти, -блю́, -биш, гл. Любить. Кого Бог любить, того й карає. Ном. № 42. Козак дівку вірно любить, заняти не сміє. Мет. 105. Любіть її, думу правди, козацькую славу, любіть її. Шевч. 128.
Напекарюва́ти, -рю́ю, -єш, гл. Напечь (хлѣба)!
Переконання, -ня, с. Убѣжденіе.
Перемолитися, -лю́ся, -лишся, гл. Окончить молиться. Тут тілько що перемолився Еней і рот свій затулив, як ось із неба дощ полився. Котл. Ен. II. 33.
Поливо, -ва, с. 1) = полива. Вас. 180. 2) Сорныя травы, которыя выпалываютъ. Чи у вас там городи ростуть? — Поливо росте, а городовики нема. Черниг. у.
Поцька, -ки, ж. Vulva.
Рукавочок, -чка, рукавонько, -ка, рукавчик, -чка, м. Ум. отъ рукав.
Сватній, -я, -є. = сватів. Ми свого хліба пожалуєм, а будемо животи оставляти на сватній. Грин. III. 4 51.
Хвилястогривий, -а, -е. Съ волнистой гривой, сь развѣвающейся гривой. Копиченько хвилястогривий його до віська не несе. Греб. 354.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОДКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.