Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

корина

Корина, -ни, ж. Древесная кора. Ум. кори́нонька. Ва яворі коринонька. Гол. III. 101.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 283.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИНА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОРИНА"
Гу́нство, -ва, с. Бранное: шельмовство, собачество. Рк. Марковича.
Дви́хкати, -каю, -каєш, гл. Колебаться, трястись.
Збогати́ти, -чу́, -ти́ш, гл. = збагатити.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Прицькувати, -ку́ю, -є́ш, гл. Натравить собаками.
Смирнота, -ти, ж. = смирність. Не діймаю віри Антоновій смирності. Г. Барв. 328.
Соромітний, -а, -е. = сороміцький. Шевч. ІІ. 162.
Стебнувати, -ну́ю, -єш, гл. Строчить. Гайс. у. Гол. Од. 73.
Стишіти, -шію, -єш, гл. Стихнуть. Волын. г. Слов. Д. Эварн.
Тамтудою нар. = тамтуди.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОРИНА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.