Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колода

Колода, -ди, ж. 1) Колода, бревно. Чи на полі під копою сина забавляє, чи в діброві з під колоди вовка виглядає. Шевч. 77. На колоді сиділи музики з скрипками, цимбалами. Левиц. І. 15. 2) Cм. реваш. Шух. І. 209. 3) Составная часть п'ял. Шух. І. 254. Cм. п'яла. 4) = диби. Запишався, як Берко в колоді. Ном. № 2474. 5) Въ ручной мельницѣ: толстая доска, на которой, въ углубленіи лежать жернова. Шух. І. 146. 6) Ступа. Колода съ выдолбленнымъ углубленіемъ или углубленіями, въ которыя бьютъ песты, — въ различныхъ снарядахъ: въ ступѣ, толчеѣ, въ сукновальнѣ, маслобойнѣ и пр. Шух. I. 161, 162, 163. Мик. 481. Вас. 172. 7) Длинное корыто у колодезя — выдолбленное или изъ досокъ. Приверни коней до колоди. Харьк. 8) Улей. 9) Колода картъ. 10) У горшечниковъ: партія мисокъ, до 35 штукъ, вложенныхъ одна въ другую; ставится бокомъ въ гончарную печь. Вас. 180. 11) Стадо овецъ, идущее тѣсно. Колода — отара, як іде тісно, не в роспаш. О. 1862. V. Кух. 38. Ум. колодка, колодочка.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДА"
Братанич, -ча, м. Племянникъ (сынъ брата). Чуб. VI. 292. Н. Вол. у. Камен. у. Опат. 24. Ум. братанчик.
Гугня́вий 2, -а, -е. Гнусливый, говорящій въ нось.
Капсан, -на, м. Бранное слово для евреевъ.
Купервас, -су, м. Купоросъ. Купервасу купувала — чорні брови малювала. Н. п.
На́пи́ток, -тка, -тку, м. Напитокъ. То Хмельницький теє зачував, ще луччих напитків подавав. АД. II. 9. Дорогого напитка метає, по два, по три кубки в руки наливає. АД. І. 213. Ум. напи́точок.
Позморщувати, -щую, -єш, гл. Поморщить (во множествѣ).
Пошивати, -ва́ю, -єш, сов. в. пошити, -шию, -єш, гл. Крыть, покрыть соломой крышу. Пошивати хату. Камен. у. Стоїть корчма над болотом, не пошита околотом. Гол. III. 522. 2)дрітев. Обвивать, обвить проволокой. Шух. І. 275.
Присукувати, -кую, -єш, сов. в. присука́ти, -ка́ю, -єш, гл. При тканьѣ: прикрѣплять, прикрѣпить къ кромкѣ нити основы. Вас. 171. При шитьѣ: присучивать, присучить. Як шиєш мережку, так нитку до нитки треба присукувати, щоб вузлика не було. Богодух. у.
Справляти, -ля́ю, -єш, сов. в. справити, -влю, -виш, гл. 1) Дѣлать, сдѣлать, совершить, произвести. справляти обід, бенкет. Давать обѣдъ, устраивать пиръ. Еней хотів обід справляти. Котл. Ен. II. 9. Батько того дурня справив обід за його. Рудч. Ск. І. 158. Ирод на свої родини бенкет справив. Єв. Мр. VI. 21.весілля. Играть свадьбу. Весілля справили як треба. Стор. МПр. 150.танці. Устраивать танцы, танцовать. А я в корчмі пю, гуляю, танці справляю. АД. І. 184.реготи. Хохотать. Зайдуть чужі люде у хату, — вона з ними хи-хи та реготи справляє. Мир. Пов. II. 46.мовчанку. Молчать, отмалчиваться. Мати розмовляє з Одаркою, а вона сидить, мовчанку справляє. Мир. Пов. II. 93. 2) Дѣлать, сдѣлать, купить (объ одеждѣ, снарядахъ, экипажахъ, скотѣ и пр.). То хустку купила, то сорочок справила кілько. МВ. І. Справлю собі колясочку, проїзжати буду. Чуб. V. 106. Справив собі пару коней. Грин. І. 200. 3)гро́ші. Взыскивать, взыскать, получить деньги. Насилу справили гроші. 4) Исправлять, исправить, выправить. І вже! не справить горбатого і могила. Ном. № 3221. 5) Указывать, указать, показать дорогу. Я чув що ти любиш битися.... Небоже! та й справив на свою нагайку дротяну. Федьк. Це якийсь чорт справив: блудили, блудили, насилу доїхали.
Чичка, -ки, ж. Цвѣтокъ. Угор.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОДА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.