Безтравиця, -ці, ж. Недостатокъ травы.
Бодванка, -ки, ж. Продолговатый шаплик (Cм.).
Доліга́ти, -га́ю, -єш, гл. = долегати. Кінь знає, як му сідло долігає. До кого долігає, там рукою сягає.
Заскрипі́ти, -плю́, -пи́ш, гл. Заскрипѣть. Заскрипіли ворітоньки, бо були заперті.
Леда́чий, -а, -е. 1) Лѣнивый; облѣнившійся. Ледачому все важко робити. Туркеня дрімала. Дрімав у харемі ледачий султан. Ледача шкапа скрізь припинки має. 2) Дурной, ничтожный, негодный, плохой. Ледача та дівка, що сама себе хвалить. Ледачому ледача й смерть. З серця беруться ледачі думки. Ой чумаче, чумаче, життя твоє ледаче. Добре далеко чуть, а ледаче ще далі. Холодно, вдягнувшись у їдно! — Їднаково в двоє, як ледачі обоє. Ум. ледаче́нький. Внизу — путній ставок, а через його ледаченький місток.
Му́л II, -ла, м. Мулъ, лошакъ.
Переліс, -су, м. Кустарниковый лѣсъ, пролѣсье. Ой за лісом та за перелісом, ой там стояв та зелененький дубок.
Пожувати, -жую, -єш, гл. Пожевать, изжевать.
Пристудений, -а, -е. Холодноватый.
Сіпати, -паю, -єш, [p]одн. в.[/p] сіпнути, -пну, -неш, гл. Дергать, дернуть.
