Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колімажарь

Колімажарь, -ря, м. Продающій мазь для колесъ, деготь. Вх. Уг. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІМАЖАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІМАЖАРЬ"
Бурулечка, -ки, ж. Ум. отъ бурулька.
Жлукта́ти, -кчу́ -чеш, гл. Нить съ жадностью.
Кукуріку! меж. = какаріку. Кукуріку на свою голову. Ном. № 321. А тим часом з-за байраку півень «кукуріку!» Шевч.
Мере́нька, -ки, ж. = мерест 1. Вх. Лем. 435.
Павуриця, -ці, ж. = павичка. Вх. Лем. 446.
Паювання, -ня, с. Дѣлежъ. К. ЦН. 243.
Понура, -ри, об. 1) Угрюмый человѣкъ, человѣкъ смотрящій внизъ. Ходив собі понурою. МВ. (О. 1862. І. 71). За ними йшли святі понури, що не дивились і на світ. Котл. Ен. III. 29. Сидить собі як понура, ні на кого й не дивиться. Кв. 2) Въ загадкѣ: свинья. ХС. III. 65.
Пропалити Cм. пропалювати.
Рогожка, -ки, ж. Ум. отъ рогожа.
Уписати, -ся. Cм. уписувати, -ся.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІМАЖАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.