Беркиць! меж. Для означенія момента паденія: кувыркъ! шлепъ! Беркиць у яр! Беркиць обидва під лаву.
Вишкрябувати, -бую, -єш, сов. в. вишкрябати, -баю, -єш, гл. Выцарапывать, выцарапать.
Воздух, -ху, м.
1) = повітря. Се вже ми як той німець, що на шаєчку воздух вішає.
2) Воздухъ (церк. утв.). Ум. воздушок.
Задера́ка, -ки, ж. = задирака.
Кошечник, -ка, м. = котики 3, б.
Надгорта́ти, -та́ю, -єш, сов. в. надгорнути, -рну, -неш, гл. Отгребать, отгресть часть. Надгорни трошки жару.
Обмащувати, -щую, -єш, сов. в. обмасти́ти, -щу́, -сти́ш, гл.
1) Обмасливать, обмаслить, обсаливать, обсалить.
2) Обмазывать, обмазать глиной. Піч до неї і говорить: «Дівко, дівко, обмасти мене!»
Очиці, очиць, с. Ум. отъ очі. Глазки. Рання пташка зубці теребить, а пізня очиці жмурить. Орисі аж очиці блищать.
Провірчування, -ня, с. Просверливаніе.
Сире́ць, -рцю́, м. 1) Ум. отъ сир. Сирцем присипають, в масличко вмочають. 2) Невыжженный кирпичъ.
