Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колімажарь

Колімажарь, -ря, м. Продающій мазь для колесъ, деготь. Вх. Уг. 245.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІМАЖАРЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІМАЖАРЬ"
Бзиновий, -а, -е. = бузиновий. ЕЗ. V. 89.
Боска, -ки, ж. Проститутка. Полт.
Заслужени́на, -ни, ж. = заслуга 2. Желех.
Небеський, -а, -е. = небесний. От гнів небеський настає. Мкр. Г. 5.
Образливо нар. 1) Оскорбительно. 2) Обидчиво. Чого ви пристали до мене? гетьте! — образливо одказала Христя. Мир. Пов. II. 64.
Опасок, -ска, м. Ремень для ношенія бандуры черезъ плечо.
Певен, -вна, -не = певний. Як що зробиш, парубче, своє діло як слід, — тоді я буду певен і знатиму, що все у гаразді.
Погорілля, -ля, с. Несчастье отъ пожара. Він просить на погорілля.
Полоскання, -ня, с. 1) Полосканіе. 2) Плесканье въ водѣ.
Шіпавий, -а, -е. = шолудивий. Вх. Зн. 82.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІМАЖАРЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.