Блювака, -ки, об. Страдающій рвотой.
Випорювати, -рюю, -єш, сов. в. випороти, -рю, -реш, гл.
1) Выпарывать, выпороть, отпороть. Із-під стоячого підошву випоре.
2) Только сов. в. Выпороть, высѣчь. На всі боки випоров.
Гірниця 1, -ці, ж.
1) Комната (рѣдкое). У городі Килиї татарин сидить бородатий, по гірницях похожає.
2) Чердакъ на домѣ или какомъ-нибудь строеніи.
За́ворітниця, -ці, ж. см. розлоги.
Кобилинець, -нця, м. Конскій пометъ.
Недоляшок, -шка, м. Ополячившійся украинецъ. Шарпав з козаками шляхетних ляхів і недоляшків. Недоляшок! гукають козаки. Недовірок! шепочуть поляки (про Ад. Кисіля).
Омамити, -млю, -миш, гл. Очаровать, обворожить. Окаянний пройдисвіт так усіх омамив, так по душі були темному людові тії лукавії ухватки.
Потуркотати, -кочу́, -чеш, гл.
1) и 2) = потуркати.
3) Постучать; побарабанить.
Сустанція, -ції, ж. Возможность, средства. Чого ви не купили тії землі? — Не сустанція паша стільки землі взяти.
Чумацтво, -ва, с.
1) Чумачество. Ходив чоловік у чумацтво. Ой хортуно небого, послужи мені немного: служила в чумацтві, служила в бурлацтві, послужи ще й у хазяйстві.
2) соб. чумаки. От вам, панове чумаство, на могорич.
