Авдито́рія, -рії, ж. Аудиторія. Студенти перестали ходити на його лекції, а щоб авдиторія не була зовсім порожня, вони ходили по черзі, по п'ять душ.
Бажання, -ня, с. Желаніе. Бажання досягти до того, про що марила.
Бунчуковий, -а, -е. 1) Относящійся къ бунчуку.
2) — товариш. Почетное званіе, которымъ сначала украинскіе гетманы награждали сыновей генеральной старшини и полковниковъ, а позже, съ половины XVIII в., это званіе стали получать, при выходѣ въ отставку, полковники и чины полковой старшини. б. товариші сопровождали гетмана въ походѣ, находясь під його бунчуком. Иногда сокращенно, безъ существительнаго: Бувають військові, значкові, і сотники, і бунчукові.
Дрисли́вий, -а, -е. Часто страдающій поносомъ.
Лоск, -ку, м. Въ выраженіи: у лоск лягла пшениця — въ повалку. Cм. лоском.
Освятити, -ся. Cм. освячати, -ся.
Побожити, -жу, -жиш, гл. Поблагословить? Въ свадебной пѣснѣ послѣ вѣнчанія: Дякуєме попонькові... нагленько нас одправив, но твердо нас побожив.
Постругати, -гаю, -єш и постружу, -жиш, гл.
1) Построгать нѣкоторое время.
2) Перестрогать (во множествѣ).
3) — дорогу. Почистить, вычистить. Постружу дороженьку к святому Різдву, — сніжком припаде.
Простіський, -а, -е. = простісінький.
Ушула, -ли, ж. 1) Столбъ, къ кот. прикрѣпляются ворога. 2) Столбъ въ заборѣ, въ пазъ котораго вставляются доски.