Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотиця

Колотиця, -ці, ж. = колотвиця. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТИЦЯ"
Де́ржавський, -а, -е. Помѣщичій, владѣльческій. А ворота у Череваня не простиї, а державськиї. К. ЧР. 5.
Доближа́тися, -жа́юся, -єшся, сов. в. добли́зитися, -жуся, -жишся, гл. Приближаться, приблизиться. Доближаюся до клуні. Г. Барв. 278.
Й сз. = і, сз. (Cм.).
Каламарчик, -ка, м. Ум. отъ каламарь.
Карман, -на́, м. 1) Карманъ. Ті каптани, та не ті кармани. Ном. № 7921. 2) Небольшой изукрашенный мѣшечекъ, пришитый къ поясу и носимый женщинами. Харьк. у.
Кудрево, -ва, с. Кедръ? Як жидова Христа мучила, та на кудреві й роспинала. О. 1861. XI. Свид. 62.
Наворожи́ти, -жу́, -жиш, гл. Наколдовать, нагадать.
Окріяти, -я́ю, -єш, гл. Выздоровѣть; поздоровѣть. Вх. Зн. 43.
Пасаман, -ну, м. Тесьма для обшивки одежды, напр. бекеши. Гол. Од. 17.
Умертвити, -влю, -виш, гл. Умертвить. Ходив (упирь) у село і вмертвив парубка одного і дівку. Грин. ІІ. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.