Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотиця

Колотиця, -ці, ж. = колотвиця. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТИЦЯ"
Відгук, -ку, м. Откликъ.
Зокола нар. Снаружи. Мнж. 181.
Поплакатися, -каюся, -єшся, гл. А за мною сиротою всі родичі плачуть. Плачся, плачся, мій родоньку, плачся, поплатися, а од мене нещасної повік не цурайся. Грин. III. 391.
Портяний, -а́, -е́ О сукнѣ: съ основой изъ пеньковыхъ нитокъ, порту. Гол. Од. 55.
Посотникувати, -ку́ю, -єш, гл. Побыть сотникомъ.
Поспіл I нар. = поспіль. Дарма що стара, а ще б поспіл билася з чоловіком. Н. Вол. у. Поспіл три тиждні роблять. О. 1862. V. 111.
Саджавка, -ки, ж. Рыбный садокъ, бассейнъ для разведенія рыбы, прудъ. Хотин. у.
Собачиний, -а, -е. = собачий. Ном. № 10973.
Удуд, -да, м. = одуд. Вх. Пч. ІІ. 15.
Ухвалювати, -люю, -єш, сов. в. ухвалити, -лю, -лиш, гл. 1) Восхвалять, восхвалить. Бог с'єтого не ухвалив. Шух. І. 215. 2) Находить, найти хорошимъ. Мені доброго молодецького коня купила, которого моя душа влюбила та ухвалила. КС. 1882. XII. 513.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.