Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотиця

Колотиця, -ці, ж. = колотвиця. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТИЦЯ"
Безбожно, нар. Безбожно, жестоко.
Брижа, -жі, ж. 1) преимущ. во мн. ч. брижі. Сборки въ одеждѣ, напр. у ворота и на рукавахъ рубахи. Гол. Од. 2
Ді́яльно нар. Дѣятельно.
Єги́петський, -а, -е. Египетскій. Переносно: злой. єги́петська ба́ба, єги́петська му́ма. Злая баба. Ном. № 2901, 2902.
Курій I, -рія, м. = курець. Драг. 13.
Облак, -ка, м. 1) = оболок 1. Угор. 2) = оболок 2. Вилетів він трохи не під самі облаки. Грин. II. 12 — 13. Ум. облачок. Гол. III. 409. Сам сідаєт під облачок, меч сі кладе на столичок. Гол. I. 172.
Перетин, -ну, м. Перерывъ. Українці живуть тепер скрізь без перетину по цілій Полтавщині.
Розгнівити, -влю, -виш, гл. = розгнівати. Чим я тебе, моя матінко, розгнівила? Мил. 194. Розгнівить старшину! як то можна?.... та він тобі й зуби повибива. Канев. у.
Розор II, -ру, м. Углубленіе, образуемое плугомъ послѣ извѣстнаго пріема вспашки, а именно: орати в розор — пахать поле, начиная съ краевъ участка и оканчивая на серединной линіи, гдѣ образуется углубленіе, которое и есть розор. Нѣжин. у.
Старощі, -щей и -щів, ж. мн. Старость, старыя лѣта. Старощей материних догледіла. Г. Барв. 42.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.