Гемон, -на, м. Демонъ. — Употребляется какъ бранное слово. Ув. гемоняка.
Засопти́, -пу́, -пе́ш, гл. Засопѣть. А Ничипір мав щось сказати та й не здужав і тілько дужче засіп.
Зі́ронька, зірочка, -ки, ж. Ум. отъ зірка.
Знавати гл. Знавать, знать. У титаря, коли знавав. То козаки теє зачували, усі замовчали, бо в гріхав себе не знавали. (1834), 15.
Золза, -зи, ж. Железа.
Нівечити, -чу, -чиш, гл.
1) Портить, уничтожать, обращать въ ничто, разорять. Свою одежину нехтує, скот нівечить.
2) Мучить, издѣваться, жестоко обращаться. Дитино моя, чого ж твій тато мене нівечить? Робили глузи їм досадні, гірш нівечили, як циган.
Оскорувати, -ру́ю, -єш, гл. Ободрать кору (съ дерева)
Прихопити Cм. прихоплювати.
Псянка, -ки, ж. = псяґа.
Чимсати, -саю, -єш, гл. = чухрати 1, 2, 4.
