Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колісчатко

Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСЧАТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСЧАТКО"
Глабці, -ців или -бець, ж. мн. 1) Лубки въ саняхъ. Н. Вол. у. 2) Сани обшитые лубками. Сим. 92.
Драмати́чний, -а, -е. Драматическій.
Дряпня́, -ні́, ж. 1) Царапаніе. 2) Сдираніе, обдираніе.
Із'є.. Cм. з'є.
Кець-кець! меж. Зовъ свиней. Радом. у.
Копнути Cм. копати.
Нежить, -ті, ж. = нежид. Після кішка як нап'єшся, — буде нежить. Мнж. 154. Напала мене нежить. Лебедин. у.
Скверний, -а, -е. Скверный. Скверний гаде. Шевч.
Хрусталка, -ки, ж. = хрустка. Вх. Зн. 77.
Шкорина, -ни, ж. = скорина. Ум. шкоринка, шкориночка. Скачу, скачу діда за шкоринку хліба. Ном. № 12296.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІСЧАТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.