Брідок, -дка, м.
1) Ум. отъ брід.
2) — курячий. Родъ вышиванья.
Витка, -ки, ж.
1) Цилиндръ для удлиненія ступицы колеса, сообразно длинѣ оси, — надѣвается между ступицей и чекой.
2) = ужівка.
3) Обручъ для бочки изъ молодой ели или орѣшины.
Гармидерування, -ня, с. Дебоширство.
Ґонта́ль, -ля́, м. Желѣзный гвоздь, которымъ прибивается гонтъ.
Жо́вни II, с. мн. Опухоль железъ на шеѣ, желваки, антиномикозъ. Росхристана, простоволоса і як в намисті вся в жовнах. Обсіли його жовни, то й повалявся мало не два роки. Жовна викладаються.
Зумлятися, -ля́юся, -єшся, сов. в. зуми́тися, -млюся, -мишся, гл. Изумляться, изумиться, поразиться. Зумлялися усі величчєм Божим. Зумилася ж я! Йосип зумився, що Христос народився.
Повтихати, -хаємо, -єте, гл. Утихнуть (о многихъ). Мої думи повтихали.
Росплутати, -ся. Cм. росплутувати, -ся.
Уложити, -жу, -жиш, гл.
1) Вложить. Вложив Бог душу, як в грушу. Тільки нашого, що в душу вложено. Cм. укласти.
2) Надѣть. І жупана на тебе як слід не вложили.
Умічати, -чаю, -єш, сов. в. умети́ти, -мечу, -тиш и умітити, -мічу, -тиш, гл. Замѣчать, замѣтить, примѣтить. Кажу ж вам — не вмітив їх гаразд — в чому одіті, а так — довга одежа. Я не вмітив, чи була вона п'яна, чи ні. Я не вмічала, чи були там сліди, — мені й байдуже. Швидко бігли, — затим не можна було їх умітити, які вони були собі на вид. І Пилипиха вже вмічати почала, що дома він не говорить і смутує.
