Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колісчатко

Колісчатко, -ка, с. Ум. отъ колісча́. 1) Рѣзецъ для тѣста. 2) мн. Родъ прошвы или вышивки на бѣльѣ. Чуб. VII. 415.  
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСЧАТКО"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСЧАТКО"
Вертепний, -а, -е. Относящійся къ вертепу. Желех.
Ворушня, -ні, ж. Суматоха, волненіе (толпы). Желех.
За́брость, -сти, ж. На плодовыхъ деревьяхъ: почки цвѣтовыя. На яблуні багато забрості, багато яблук буде. Рк. Левиц.
Нагого́шитися, -шуся, -шишся, гл. Нахохлиться, надуться. Чого сидиш да напизилася, чого сидиш — нагогошилася? Рк. Макс.
Поперетовкувати, -кую, -єш, гл. Тоже, что и перетовкти, но во множествѣ.
Роскуповувати, -вую, -єш, сов. в. роскупи́ти, -плю́, -пиш, гл. Раскупать, раскупить.
Роспищатися, -щу́ся, -щи́шся, гл. Распищаться.  
Утішати, -шаю, -єш, сов. в. утішити, -шу, -шиш, гл. Радовать, обрадовать. Буду серце твоїм законом утішати. К. Псал. 275. Ой як гляну на сідельце, — втішу своє, серце. Мет. 23.
Чільце, -ця, с. 1) Ум. отъ чо́ло. 2) Годъ женской головной повязки. Вх. Зн. 80.
Шуфляда, -ди, ж. = шухляда 1. Шух. І. 99.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІСЧАТКО.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.