Випадати, -даю, -єш, сов. в. випасти, -ду, -деш, гл. 1) Выпадать, выпасть. Аж. очі випадають, так голова болить. Як рак з кошеля випав, так багачеві таляр з калити. Вітер і сніг випадає, чумак в полі пропадає. Випав сак і тому бідному. 2) Случаться, случиться, приходиться. Випало мені якось бути у його в хаті. Така мені доля гірка випала. О. Гервасієві саме тоді випала дорога. Яке коли нещастя випаде. Випада́є. а) Случается, приходится. Чи гавкає Рябко, чи мовчки ніччу спить, — все випада таки Рябка притьмом побить. не випадає. Не слѣдуетъ, не приходится, неприлично. Мені не випадає так казать. б) Значить, слѣдовательно, выходить. Випада, ви усі три були дурні, а вона розумна. Коли се все зробиш як слід, — ти, випада, розумний.
Віддалити, -ся. Cм. віддаляти, -ся.
Громови́ця, -ці, ж. Гроза. 2) Громовая стрѣла, белемнитъ.
Джумачи́ха, -хи, ж. Жена чумака.
Ості, -тів, ж. 1) Багоръ, острога для ловли рыбы съ нѣсколькими зубьями. Части ихъ: ости́вно — деревянная рукоятка, лійка — желѣзная трубка, въ которую входить рукоятка; посредствомъ вуха, соединена лійка съ зубами (трезубцемъ), съ зазубцями (зебрами) на каждомъ. ості летучі — тоже, но съ длинной рукояткой, на концѣ которой оставлено два — три ряда вѣтвей. 2) Раст. Cirsium.
Плащина, -ни, ж. Плащъ плоховатый. Я скинув мою дранкову площину.
Промацати, -цаю, -єш, гл. Прощупать.
Розляпати Cм. розляпувати.
Суперечитися, -чуся, -чишся, гл. Спорить. Суперечались-суперечались, та давай битись.
Фенделєнка, -ки, ж. Изорванное, въ лохмотьяхъ платье.
