Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колінчастий

Колінчастий, -а, -е. Колѣнчатый.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНЧАСТИЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІНЧАСТИЙ"
Безсилий, -а, -е. Безсильный. МВ. (О. 1862. І. 85).
Бута, -ти, ж. Гордость, высокомѣріе, спесь. Бута хоче прута. Фр. Пр. 130.
Війтувати, -ту́ю, -єш, гл. Быть війтом. КС. 1882. V. 354.
Календарь, -ря, м. Календарь. Віщував календарь, та в помийницю впав. Ном. № 13438.
Кругиня, -ні, ж. Порода круглыхъ сливъ. Вх. Лем. 428.
Перебгати, -га́ю, -єш, гл. Перегнуть. Пей пояс на двоє перебганий. Золотонош. у.
Перехитувати, -тую, -єш, гл. Перекачивать, шатая наклонять. Ой у полі дві тополі, одна одну перехитує. Мил. 117.
Свістонька, -ки, ж. Ум. отъ свість.
Сповивач, -ча, м. Свивальникъ. О. 1861. II. 7. Ум. сповивачик.
Хомут, -та, м. 1) = хамут. 2) Связка изъ лозы для скрѣпленія бревенъ въ плоту. Радом. у. Ум. хомутець.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІНЧАСТИЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.