Дима́н, -ну́, м. 1) Раст. Betonica officinalis. 2) Названіе вола темно-коричневаго цвѣта.
Лупи́тися, -плю́ся, -пишся, гл. 1) Спадать (о корѣ), лупиться (о кожѣ), шелушиться. Лупляться ноги, що все в воді. 2) Выходить изъ яйца (о птенцахъ).
Підхиляти, -ляю, -єш, сов. в. підхили́ти, -лю́, -лиш, гл.
1) Склонять, склонить подъ что либо.
2) Пріотворять, пріотворить. Івасьова мати двері підхиляла.
3) Покорять, покорить, подчинять, подчинить. Чіпка хоч кого підхилить під себе.
Повозити, -жу́, -зиш, гл.
1) Повозить. повозити попа в решеті. Утаить грѣхъ на исповѣди.
2) Свезти. Повозив уже всі снопи з поля.
Прибігнути, -ну, -неш, гл. = прибігти.
Приймацький, -а, -е. Принадлежащій пріемышу. Хліб приймацький — собацький.
Ручина, -ни, ж. Рука. Ой ти, стара непе, та сядь коло мене, заклади ручину та й за пазушину.
Скочуватися 1, -чуюся, -єшся, сов. в. скоти́тися, -чу́ся, -тишся, гл.
1) Скатываться, скатиться. А по руці тихо скотилась горошиною на стіл сльоза.
2) Сворачиваться, свернуться. Як буде страшний суд, то ... небо скотиться у клубочок і впаде додолу на землю.
Старовинний, -а, -е. Старинный. Старовинної пісні заспіваю.
Уланів, -нова, -ве Принадлежащій улану.
