Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колісниця

Колісниця, -ці, ж. 1) Колесница (только въ литературномъ языкѣ). Cм. колесница. 2) и мн. колісниці = колішня. Шух. І. 165.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСНИЦЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛІСНИЦЯ"
Вилаз, -зу, м. Въ выраж.: нема вилазу. Невозможно вылѣзть. Тут і в посуху багнюка, що й вилазу нема. Св. Л. 293.
Доброхі́тний, -а, -е. Добровольный.
Кримкуватий, -а, -е. Лепрозный? Прокаженный? У них батько був кримкуватий та й вони такі. Екатеринодаръ ( Залюбовск.).
Навра́тливий, -а, -е. Привязчивый, надоѣдливый. Васильк. у.
Порослий, -а, -е. Заросшій, поросшій.
Пороша, -ші, ж. Первый снѣгъ. Грин. ІІІ. 341. По двору, по двору да пороша упала; а на тій пороші сліди хороші. Мет. 232. Ум. порошенька.
Просміх, -ху, м. Улыбка. Павлогр. у.
Середущий, -а, -е. = середульший. Наймолодший сідельце несе, середущий собірається. Чуб. V. 985.
Татарюга, -ги, м. Ув. отъ татарин. Ей ти, татарюго, сідий бородатий, на що ти уповаєш? АД. І. 172.
Тітуньця, -ці, ж. Ум. отъ тітуня.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛІСНИЦЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.