Діди́чний, -а, -е. Доставшійся отъ дѣда, наслѣдственный, помѣщичій.
Дяконча́, -ча́ти, с. Ребенокъ діакона. Ум. дяконча́тко, дяконча́точко.
Колючий, -а, -е. 1) Колючій. І стежечка, де ти ходила, колючим терном поросла.
2) Легко раскалывающійся. Дуб колючіший, ніж грушина.
3) Гѣзкій. Мужича правда єсть колюча, а панська на всі боки гнуча.
Лі́тити, лічу, -тиш, гл. Оплодотворять. Бугай корову літит.
Мучни́к, -ка́, м. 1) Желобокъ, проводящій муку изъ подъ жернова. 2) Ящикъ, въ который падаетъ мука изъ подъ камня.
Незаборонно нар. Невозбранно.
Ослононько, -ка, м. Ум. отъ ослін.
Плиска, -ки, ж. Птица: а) Motacilla, трясогузка. б) — біла. Motacilla alba. в) — жовта. Мо tacilla flava. г) = лисак 4. Ми були в ліску да поймали плиску чорную да чубатую.
Повсюдність, -ности, ж. Всеобщее распространеніе.
Розжалкуватися, -куюся, -єшся, гл. Разжалобиться. Розжалкувався, як вовк над поросям.
