Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колишній

Колишній, -я, -є. Прошедшій, бывшій когда-то. Згада козак колишнєє, згада та й заплаче. Шевч. Оповідаю дещо про колишніх крепаків. О. 1862. І. 61. бо-зна-коли́шній. Давно прошедшій. Бо-зна колишнії звичаї в душі своїй перебіраю. Шевч. чорт-зна-коли́шній. Очень давній. Борщ оскомистий, чорт-зна-колишній. ЗОЮР. І. 217.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 269.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИШНІЙ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛИШНІЙ"
Вимагати, -гаю, -єш, сов. в. вимогти, -можу, -жеш, гл. Требовать, потребовать. Вона вимагатиме добрих коней, панського погонича. Левиц. І. 318.
Голублення, -ня, с. Ласканіе, лелѣяніе, голубленіе. За голубленням та за милуванням не зчулись, як і ніч минулася. Кв.
Кріпко нар. 1) Крѣпко, сильно. Тут, обнявшись кріпко, ми загинем вкупі. Сніп. 2) Очень. Кріпко стереглись наші дівчата панських парубків. О. 1862. V. 109.
Куділка, -ки, ж. Раст. Хвощъ, Equisetum. Вх. Уг. 248.
Переступ, -пу, м. 1) Преступленіе, нарушеніе закона. Що ти гріхи мої перебіраєш, переступу дошукуєшся грізно. К. Іов. 22. Грішна душа, бита своїми тяжкими переступали, зібралася каятись перед Богом. Мир. ХРВ. 273. 2) Волъ, заднею ногою переступающій слѣдъ передней. Мнж. 188. 3) Раст. Brionia alba. Лв. 97. Cм. перелаз.
Поохрещуватися, -щуємося, -єтеся, гл. Окреститься (о многихъ).
Посмоктати, -кчу́, -чеш, гл. Пососать. Шарпнули муцика, із'їли і посмоктали кісточки. Котл. Ен. IV. 44. Полежу да посмокчу люльки. О. 1861. XI. 68.
Хабатарня, -ні, ж. Заводъ для вычинки козьихъ шкуръ.
Черкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ черкати. 1) Черкнуть, быстро провести одну черту. Черкнув раз пером та й уже. 2) Рѣзнуть. Черкнув ножем, — так кров і бризнула. Харьк. 3) Выпить сразу. Черкнув чарку, утерся й пішов. Харьк. 4) Побѣжать, броситься. А я черкну як ластівка та до перелазу. Щог. В. 21. Черкнув із неба, аж курить. Котл. Ен. І. 28. 5) Ударить. Черкнув його добре в ухо. Куля мене таки черкнула добре. Г. Барв. 406. 6) Бросить, швырнуть. Так черкнув ним (хлопцем) об землю, що аж загуло. Св. Л. 224. Як черкне мене вгору, то я фуркнув як з лука. МВ. (КС. 1902. X. 155).
Щетинуватий, -а, -е. Имѣющій большую щетину. Черк. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛИШНІЙ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.