Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колодач

Колодач, -ча, м. Большой ножъ. КС. 1887. VII. 474. Ножъ, носимый въ ножнахъ на поясѣ. Чуб. VII. 418. Ум. колодачик. Вх. Зн. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДАЧ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОДАЧ"
Варнякати, -каю, -єш, варнячити, -чу, -чиш, гл. Говорить невнятно; болтать. Що на рот налізе — варнячить. Ном. № 13047.
Вирівнювати, -нюю, -єш, сов. в. вирівняти, -няю, -єш, гл. Выравнивать, выровнять.
Звиш нар. Выше; свыше.
Кичера, -ри, ж. Гора, покрытая лѣсомъ, кромѣ вершины. Желех. Шух. І. 73. Ум. ки́чірка. Вх. Зн. 25.
Ме́рло нар. Мертво.
Ошмарувати, -ру́ю, -єш, гл. = обшмарувати.
Повідставляти, -ля́ю, -єш, гл. Отставить (во множествѣ). Повідставляй горщики від жару.
Принадно нар. Заманчиво, привлекательно. Левиц. І. 265.
Приятно нар. 1) Благопріятно. 2) Любезно, мило, привѣтливо. 3) Прилично. Надіть чумарку: до пана йти приятніш. Мнж. 190.
Снітистий, -а, -е. Съ головней (о хлѣбѣ). Желех.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОДАЧ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.