Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колоття

Колоття, -тя́, с. 1) Закалываніе многихъ (преимущественно о свиньяхъ). 2) Раскалываніе.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТТЯ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТТЯ"
Кожушаночка, -ки, ж. Ум. отъ кожушанка.
Латанці, -ців, м. мн. Покрытая заплатами одежда. Радом. у.
Ле́льом-поле́льом, нар. Еле ноги передвигая. Що ти ходиш лельом-полельом, наче тобі ступінь по червінцеві. Подольск. г.
Напеле́хати, -ха́ю, -єш, гл. Нарвать, набрать много. Дивись, напелехала цілу запаску яблук. Напелехала повну тарілку вишень. Левиц. Пов. 216.
Натесати Cм. натісувати.
Перетупотіти, -чу́, -ти́ш, гл. Перестать топать ногами.
Позагівлятися, -ля́ємося, -єтеся, гл. = позагівляти.
Поркиниці Cм. портяниці.
Розіграти Cм. розігрувати.
Хрещеник, -ка, м. Крестникъ.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТТЯ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.