Беґа, -ґи, ж. Клевецъ, родъ кирки для тесанія камней.
Вид, -ду, м.
1) Лицо. Поганому виду нема стиду. Глянь на вид та й кажи, що Свирид. Увесь вид кропивою пожалив.
2) Зрѣніе. Видом видати, слихом слихати. Ум. видок, видочок.
Двору́чки, -чок, ж. мн. — пресвятої. Раст. Orchis maculata.
Дереви́на, -ни, ж. 1) Отдѣльное дерево. Щоб було другою вірьовкою прив'язати ще кобилу до дерева!... Вже б таки деревини з корінням не вирвало. Неродюча деревина. Ум. Дереви́нка, дереви́ночка. Поїдь та й поїдь, діду, в ліс, вирубай мені деревинку та зроби колисочку. 2) соб. Деревья. Чи не треба б і там потроху деревину садити?
Космачитися, -чуся, -чишся, гл. Косматиться.
Обернути, -ся. Cм. обертати, -ся.
Пошкірний, -а, -е. О рукавѣ: сдѣланный изъ цѣльной шкурки, овчины.
Пробалакатися, -каюся, -єшся, гл. Проговориться, проболтаться. Він пробалакався перш сам, що отруєно того чоловіка. Верхнеднѣпр.
Сваволець, -во́льця, ж. Своевольный человѣкъ.
Цурпак, -ка, м. Срубленный и обрубленный стволъ дерева, бревно, чурбанъ.
