Висисати, -са́ю, -єш, сов. в. виссати, -ссу, -ссеш, гл. Высасывать, высосать. Висисає останню силу нашої землі наш ворог. На хлібові клятий жучок висиса яке зерно м'яке.
Відмахнути, -ся. Cм. відмахувати, -ся.
Глотити, -чу, -тиш, гл. Тѣснить, толпиться. Чого ви так глотите? почекайте трошки.
Намі́сник, -ка, м. 1) Намѣстникъ. Шановні гості, славних потентатів намісники і речники достойні (про посли). Команда ж рушила в Смілу, а намісник... у Кам'янку, бо там він жив і була там у його сотня лейстрових козаків. Братіку-намісничку, сядь собі на кріслечку. 2) Приходскій священникъ.
Перелісок, -ска, м. Узкая полоска лѣса, вдавшаяся въ поле. Я ходила туди аж до переліска.
Підметець, -тця, м.
1) Ум. отъ підмет.
2) Цвѣтникъ.
Подвіронько, -ка, с. Ум. отъ подвір'я.
Пошарпатися, -паюся, -єшся, гл.
1) Изорваться; изорвать на себѣ; исцарапаться. Коловсь сердешний об тернину, пошарпався ввесь об шипшину. Еней тут крикнув, як на пуп; заплакався і заридався, пошарпався, увесь подрався, на тім'ї начесав аж струп.
2) Потормошить другъ друга. Їден з другим пошарпалися, а не бились.
Предозвілля, -ля, с. Приволье, раздолье, удобное мѣстоположеніе. У вас тут гарне предозвілля і вода близька, над річкою городи...
Прічки нар. = пріч. Збіраюся з паном прічки против темненької нічки.