Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колопенник

Колопенник, -ка, м. Конопельник. Вх. Зн. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 272.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОПЕННИК"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОПЕННИК"
Гая! меж. Крикъ, чтобы прогнать птицъ, то же, что и шугу. Гая, гая в луги, райськії пташки. Чуб. ІІІ. 400.
Кузня, -ні, ж. Кузница. Вулкан, до кузні дочвалавши, будить зачав всіх ковалів. Котл. Ен. V. 19. Ум. кузенька. Чг. 64. Поміж тими кузеньками ковалі кували. Чуб. V. 992.
Лавочка, -ки, ж. 1) Ум. отъ лава. 2) Дощечка, по которой вползаютъ въ улей пчелы.
Неговіркий, -а́, -е́ Неразговорчивый.
Постріл, -лу, м. Выстрѣлъ. К. ПС. 57. За їдним пострілом сорок сім качок убив. Чуб. І. 300. За їдним пострілом убив дві качки. Н. Вол. у.
Ратман, -на, м. Ратманъ. КС. 1852. V. 353. Тут всякії були цехмистри і ритмами, і бургомистри. Котл. Ен.
Сизий Cм. сиз.
Суреля, -лі, ж. Берцовая кость. (Tibia) и вообще всякая длинная трубчатая кость. Въ смыслѣ: нога употреблено въ слѣдующемъ выраженіи: откидав сурелі, — т. е. протянулъ ноги, лежитъ. Ном. № 10879.
Тапчанників, -кова, -ве Принадлежащій мастеру, дѣлающему тапчани. Шейк.
Татар, -ра, татарин, -на м.; мн. ч. татари и татаро́ве. Татаринъ. За козака рушник дала, за татара заміж пішла. АД. І. 138. У городі Килії татарин сидить бородатий. АД. І. 169. Були ж в мене гості татарове. АД. І. 164., Ум. татаронько. Були в мене гостоньки, молодії татароньки. АД. І. 164.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОПЕННИК.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.