Блищати, -щу́, -щи́ш, гл. Блестѣть. Що не вітроньки шумлять, ні водоньки блищать.
Говіння, -ня, с.
1) Говѣніе. З дурного говіння не буде спасіння.
2) Постъ. Звоювали Путилову в велике говінє.
Дранти́вий, -а, -е. 1) Изорванный, рваный. 2) Дрянной, негодный. Дрантива коновка. Дрантива свита. Дрантиві колеса.
Змилосердитися, -джуся, -дишся, гл. Умилосердиться. Поки прут знайшов та й одсердився, та на свою миленькую змилосердився. Крий, Боже, щоб над ним хто з вас змилосердився. Ісус же, змилосердившись, простяг руку.
Карність, -ности, ж. Наказаніе. Нехай мене Бог боронить від лихої напасти, від панської карности, від людської ненависти. За злодійство йому сієї карности мало. об. А хоч коли й мине день без карности, — то все неспокійно... все горя та лиха сподівайся.
Навтікача́, навті́ки, нар. см. навтек.
Позакидати, -да́ю, -єш, гл. Забросить, закинуть (во множествѣ). В мене в багато чобіт, що я позакидав нагору. Персні позакидали в воду. Позакидали голови, насилу на їх держались шапки.
Пообкушувати, -шую, -єш, гл. Обкусать, обгрызть (во множествѣ).
Поперековий, -а, -е. Поясничный. поперекові кістки. Поясничные позвонки.
Чимисувати, -су́ю, -єш, гл. Рѣзать. Бере дружко ніж колодій і чимисує той коровай на шматочки.
