Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коловатень

Коловатень, -тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВАТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВАТЕНЬ"
Виплачувати, -чую, -єш, сов. в. виплатити, -чу, -тиш, гл. Выплачивать, выплатить, уплачивать, уплатить. Вони тільки й думають, як би їм гроші виплатили. МВ. (О. 1862. ІІІ. 36).
Гладій, -дія, м. Инструментъ для обточки ступицъ. Сумск. у.
Дубча́к, -ка́, м. = дубець 1. Бив мене муж три рази юж з віника дубчаком. Чуб. V. 1140.
За́мужжю нар. Замужемъ. Се вже я вдруге замужжю. Г. Барв. 433.
Копишитися, -шуся, -шишся, гл. Копошиться.
Наблука́тися, -ка́юся, -єшся, гл. Нашляться вдоволь.
Присмагати, -га́ю, -єш, гл. = присмажуватися. Желех.
Товаришник, -ка, м. Скотный дворъ. Богод. у. (Яблонов.).
Товстіти, -тію, -єш, гл. Толстѣть.
Цигарковий, -а, -е. Папиросный. Цигарковий папер. Полт.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОВАТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.