Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коловатень

Коловатень, -тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВАТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВАТЕНЬ"
Джерела́тий, -а, -е. Съ большимъ отверстіемъ, съ большимъ жерломъ. К. ЦН. 246. І заревли тоді гармати джерелаті. К. Дз. 70.. Cм. Жерелатий.
Жабурі́ння, -ня, с. 1) Водоросль: водяной мак, conferva. 2) Лягушечья икра. 3) Внутренности дыни.
Коритнячка, -ки, ж. Черепаха. Вх. Уг. 246.
Ма́ндра, -ри, ж. Раст. ? КС. 1893. VII. 79.
Пісочник, -ка, м. Раст. Stellaria graminea. Вх. Пч. І. 13.
Порябіти, -бію, -єш, гл. Сдѣлаться рябымъ.
Тіліп, тіліпання, тіліпатися и пр. Cм. теліп, теліпання и пр.
Тут нар. 1) Здѣсь. А в нашій стороні красні дівки як ластівки, а тут як ворони. Чуб. V. 20 2) Сюда. Я аж тут залетів. Чуб. II. 635. 3) Вотъ. Левч. 16. Ум. тутка, тутки, туткива, тутенька, тутеньки, тутечка, тутечки. Не був я тутка. Гол. IV. 512. Що ви зволите тутеньки робити? Рудч. Ск. II. 172. Мов зроду тутечка жили. Котл. Ен. III. 8.
Шкувати, шкую, -єш, гл. Объ охотничьей собакѣ: искать. Пильнуйте, бо вже пес шкує. Брацл. у.
Шпиця, -ці, ж. 1) Спица. 2) Снарядъ для сниманія коры съ березы. Н. Вол. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОВАТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.