Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

коловатень

Коловатень, -тня, м. Отдѣльно выросшій и потому вѣтвистый, развѣсистый стебель конопли. Желех.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 270.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВАТЕНЬ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОВАТЕНЬ"
Берестюк, -ка, м. = берест. Там виріс берестюк крислатий. Грин. І. 118.
Вихрещувати, -щую, -єш, сов. в. вихрестити, -щу, -стиш, гл. Крестить, окрестить иновѣрца.
Грі́шниця, -ці, ж. Грѣшница. Св. Л. VII. 37.
Жебрі́й, -рію, м. Раст. Galeopsis versicolor. Вх. Пч. І. 10. Cм. жабрій.
Заку́рвити, -влю, -виш, гл. Заработать проституціей. Сосниц. у.
Кейло, -ла, с. = кійло. Одна гора траву родить, а другая кейло. Гол.
Назліта́тися, -та́юся, -єшся, гл. Слетѣться во множествѣ. Назліталось їх така сила, що Господи!.. Рудч. Ск. II. 110.
Оскомитися, -млюся, -мишся, гл. Набивать себѣ оскомину.
Трояко нар. = трояково.
Чинянка, -ки, ж. Бомба, начиненная порохомъ. Черном.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОВАТЕНЬ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.