Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

колотівка

Колотівка, -ки, ж. Мутовка. Вх. Зн. 27.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 2, ст. 273.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТІВКА"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "КОЛОТІВКА"
Бархановий, -а, -е. Бумазейный. Шейк.
Голублення, -ня, с. Ласканіе, лелѣяніе, голубленіе. За голубленням та за милуванням не зчулись, як і ніч минулася. Кв.
Доломи́на, -ни, ж. = домовина. Чуб. II. 69. Мил. 168.
Зла́комити, -млю, -миш, гл. Соблазнить.
Мудро́ваний, -а, -е. Замысловатый. Мова сієї поеми аж геть муарована і випробувана на инших словесних творах. К. Іов. IV.
Обшугати, -ся. Cм. обшугувати, -ся.
Піддирати, -ра́ю, -єш, сов. в. підде́рти, -деру, -реш, гл. 1) Оббирать, обобрать, разорить птичье гнѣздо. ЗОЮР. І. 231. 2) Врать, взять соты изъ ульевъ. (Ведмідь) забув і бджоли піддирать. Котл. Ен.
Прискакати, -чу́, -чеш, гл. Прискакать.
Ростік, -току, м. 1) Мѣсто раздѣленія улицы или дороги на двѣ, рѣки на два рукава. Вх. Зн. 61. Ой в городі на ростоці пють, гуляють запорожці. Лис. IV. № 7. На ростоці, на потоці два голуби воду пили. Гол. II. 529. 2) Разгонъ? К. Псал. 215. Угамуй рогатих турів, гордих дук у срібній зброї, росточи лихим ростоком, най не пють крови людської. К. Псал. 153. 3) мн. Уголъ скамьи на по́куті. Отут сідайте на ростоках. Кіевск. у.
Снісарь, -ря, м. = слюсарь. Він у нас снісарем, — замки справля, відра і так що инше. Екатер. у.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова КОЛОТІВКА.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.