Словарь украинского языка / Словник української мови
Упорядкував Борис ГРІНЧЕНКО

смеречє

Смеречє, -чя, с. = смерека. Шух. І. 185.
Джерело:
Словарь української мови / Упор. з дод. влас. матеріалу Б. Грінченко : в 4-х т. — К. : Вид-во Академії наук Української РСР, 1958.
Том 4, ст. 156.
Переглянути оригінал сторінки
Показати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРЕЧЄ"
Сховати оригінал сторінки
Сховати оригінал сторінки Словника української мови Грінченка зі словом "СМЕРЕЧЄ"
Клопоточка, -ки, ж. Ум. отъ клопота.
Матю́к, -ка, м. Брань въ мать. матюки гнути. Ругаться по матери.
Напосі́сти, -ся. Cм. напосідати, -ся.
Патрохати, -ха́ю, -єш, гл. = патрати. Жид заставив жидівку патрохать гиндика, а сам побіг по кварту горілки. Грин. II. 224.
Посемейка, -ки, ж. Семейка. МВ. ІІІ. 138.
П'ятикутний, -а, -е. Пятиугольный. Желех.
Рукодаїни, -їн, ж. мн. = заручини. Чуб. IV. 65.
Смерековий, -а, -е. Пихтовый. Ой чого ти поскрипуєш, смерекова хато? Гол. II. 812.
Старопілля, -ля, с. Долго обрабатываемое, истощенное поле. Як земля виробляна з під лісу, то на її краще родить, як на старополлі. Черн. г.
Тільки нар. = тілько.
Словник української мови Грінченка / Словарь украинского языка Гринченко. Тлумачення слова / Значение слова СМЕРЕЧЄ.
Залишати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі словника. Зареєструватися або Увійти.